1 травня біля пам’ятника Володимиру Леніну відбувся мітинг на честь свята, яке раніше називали Міжнародним днем солідарності трудящих. А сьогодні — це Свято весни та праці.
Зранку біля пам’ятника Володимиру Леніну збирається близько сорока людей. Усі вони переважно пенсійного віку. Молоді ж серед присутніх практично немає, лише декілька осіб. Усім, хто тільки-но приходить на мітинг, закріплюють на одязі маленькі бантики яскраво‑рожевого кольору. По обидві сторони пам’ятника Леніну встановлюють прапори соціалістичної та комуністичної партій. Неподалік від присутніх один із чоловіків розмахує прапором соціалістичної партії, а ще один приніс із собою Державний Прапор, який просто тримає в руках. Перед самим початком мітингу з’являються два міліціонери. Вони близько не підходять, а стежать за правопорядком на відстані.
О десятій годині всіх присутніх прохають підійти ближче. Першим зі словами вітання звертається голова районної організації комуністичної партії Володимир Юхименко. Він зазначає, що сьогодні свято Першого травня відзначають у 66 державах світу. Говорить, що раніше воно відзначалося на рівні зі святом Перемоги. Також нагадує, що походження Дня солідарності трудящих нерозривно пов’язане з боротьбою за восьмигодинний робочий день. Довгий час Першотравень був символом революції та непримиренної класової боротьби. На демонстраціях проголошували вимоги щодо покращення життєвих умов та заклики до міжнародної солідарності, а відоме гасло «Мир, труд, май!» на довгі десятиліття закарбувалося в пам’яті багатьох людей. Та вже в часи незалежної України свято перейменували. Відтепер першого травня відзначається Свято весни та праці, хоча більшість продовжує його називати більш звично для себе — День солідарності трудящих.
Наступним бере слово Володимир Чуйков, та вітати присутніх він не поспішає.
— Сьогодні — це вже не свято, а день боротьби за свої права і краще сьогодення. Був Радянський Союз — були й права. А зараз ми їх не маємо. Сьогодні в Парламенті хочуть прийняти законопроект, який дозволятиме роботодавцям установлювати дванадцятигодинний робочий день. Тому хочу запитати, де молодь, яка сидить без роботи? Чому вони не встають і не йдуть протестувати? Вони повинні тут колоною стояти поруч із нами, — сказав Володимир Трохимович.
— Сьогодні одні цілодобово працюють, а інші ніякої роботи не мають, — обурено додає одна з жінок.
Від імені соціалістів виступив Микола Жук, який і відповів, чому молоді немає серед присутніх на мітингу. На його думку, молоді люди просто розчаровані своїм життям і на краще майбутнє вже не сподіваються.
— Раніше, коли ми відзначали свято Першого травня, усі йшли великою колоною, тримаючи в руках квіти, надувні кульки та транспаранти. Тоді ми мали роботу, безкоштовну медицину та освіту. І всі ми були задоволені власним життям. А сьогодні ми не маємо нічого, — каже Жук.
Насамкінець мітингу його учасники кладуть квіти до пам’ятника Леніну та розходитись не поспішають. Вони так і продовжують стояти, обговорюючи світле минуле та гірке сьогодення.
