Ця визначна подія відбулася минулого тижня.
До редакції зателефонував настоятель Свято-Миколаївського храму отець Василій та запросив нас на відкриття реконструйованої церкви Святого апостола Тимофія в Григоро-Бригадирівці, збудованої ще на початку вісімнадцятого століття.
Церква Святого апостола Тимофія — єдина дерев'яна двопрестольна церква в Полтавській області, збудована з білоруського дуба в формі хреста. За словами настоятеля церкви отця Ігоря, храм спочатку мав хрестоподібну форму, на зразок святинь часів Київської Русі. Архітектурний план церкви скоригував час, але її унікальність зберігається й досі.
— Церква має одразу два престоли. Такі храми сьогодні можна зустріти в деяких регіонах Західної України. Храм Святого апостола Тимофія, у роки голодомору, слугував таємним зерносховищем і врятував не одне людське життя. Вона уціліла в часи Великої Вітчизняної війни та пережила радянські часи. Церква перенесла й бомбардування. Під залатаними дошками — дірка від снаряду, який влучив у церкву в роки війни. Одним словом, святині довелося пережити чимало випробувань. Але найбільшої руйнації вона зазнала дещо більше двох років тому від урагану. Тоді стихія вибила вікна, двері, завалила стіну, зірвала покрівлю та повалила дерева біля храму. Від негоди постраждали і багато ікон, — сказав отець Ігор.
І лише нещодавно церкву вдалося відновити за кошти благодійників.
На відкриття церкви прийшло всього семеро прихожан. Отець Василій разом із отцем Ігорем провели обряд освячення куполів у новозбудованій дзвіниці.
— Ви присутні під час історичної події, — каже отець Василій. — Тепер у вашої церкви є голос. Ще треба вам знайти хорошого дзвонаря.
— Та ніхто не вміє дзвонити, — зазначають прихожани.
— Нічого, у вас попереду пасхальний тиждень. Будете вчитись хоч сім днів поспіль, — відповідає отець Василій.
Поки що відремонтували лише фасад храму та побудували дзвіницю, а вже згодом отець Ігор планує реконструювати церкву всередині.
— Потрібно ще відремонтувати підлогу, підвальне приміщення, провести опалення та вирішити питання з землею. Тому роботи ще багато, — зазначив отець Ігор. — До речі, нещодавно біля церкви ми викопали криницю, вода в ній на смак чимось нагадує миргородську мінеральну воду. Можливо, і в нас протікає цілюща вода? — з посмішкою додає настоятель храму.
