Минулого тижня в залі засідань Кобеляцької райдержадміністрації відбулось засідання постійної комісії з питань освіти, науки та культури. Головним і єдиним питанням у порядку денному було призупинення навчального процесу в 2013-2014 навчальних роках у шести загальноосвітніх навчальних закладах району.
У середу в залі засідань райдержадміністрації зібрались керівники району, депутати районної ради, сільські голови, директори шкіл та представники громадськості. Усі вони обговорювали питання призупинення діяльності в наступному навчальному році Сокільської, Комендантівської, Деменківської, Павлівської, Перегонівської загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів та десятого класу Солошинської школи І-ІІІ ступенів в зв’язку з малою кількістю учнів та недостатнім фінансуванням.
Першою до слова запросили начальника районного відділу освіти Наталію Коваль. За її словами, основним завданням реформування освіти є підвищення якості освітніх послуг. А під оптимізацією мережі потрібно розуміти удосконалення структури навчальних закладів, створення сприятливих умов для навчання школярів та покращення доступу дітей до якісної освіти. Питання упорядкування мережі навчальних закладів виникло в зв’язку з складною демографічною ситуацією, яка з кожним роком погіршується, а кількість учнів у класах подекуди складає один-два, а інколи, й жодного. Свої слова начальник відділу освіти аргументувала цифрами:
— Сьогодні в районі налічується 39 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається 4 тисячі 30 учнів. 32 з цих шкіл знаходяться в сільських місцевостях. Для порівняння, у 2005 році в школах району навчалися 6 тисяч 363 учні. На наступний навчальний рік за шкільні парти сядуть усього 4 тисячі учнів. Кількість школярів із кожним роком зменшується. Наповнюваність класів повинна бути не менше п’яти учнів у класі. При меншій кількості діти повинні навчатися за індивідуальною формою навчання. Зараз у районі є такі загальноосвітні школи, де в класах навчаються всього один-два учні. Така кількість учнів не відповідає освітнім вимогам.
Також у своєму виступі вона зупинилася на питанні фінансування.
— Сьогодні в Павлівській загальноосвітній школі навчається 24 учні, — каже начальник відділу освіти. — Держава на навчання одного учня в рік виділяє 8 тисяч 100 гривень. А навчання одного учня павлівської школи всього за чотири місяці обійшлося в 7 тисяч 382 гривні. Тому практично все фінансування галузі освіти йде на оплату заробітних плат та комунальних послуг. На розвиток освіти не залишається майже нічого. І якщо ще один-два роки ми будемо працювати так і далі, то освіта стоятиме на місці.
Як альтернатива, учням із малокомплектних шкіл запропонують перейти в школи, де кількість школярів відповідає нормам. Для цього в районі створено вісім шкільних округів, де є центральні опорні школи, а підвезення дітей до цих шкіл відбуватиметься шкільними автобусами.
Присутні в залі поцікавились, скільки не вистачає коштів для того, аби навчальний процес у школах не призупиняли. Наталія Коваль відповіла, що не вистачає 4 мільйони гривень.
У свою чергу, сільські голови запропонували зберегти школи за рахунок економії. Як альтернативу, запропонували, аби батьки учнів або сільська рада самостійно оплачували рахунки за енергоносії.
Депутат районної ради Іван Шабельник припустив, що призупинення діяльності може призвести до того, що школи взагалі закриють.
— Тільки Україна стала незалежною, як почалося реформування колгоспів. До чого це призвело? А до того, що їх не залишилось узагалі. Така доля може чекати і на школи. Про яку економію від призупинення діяльності шкіл ви говорите? Ви порахуйте витрати на утримання шкільних автобусів. Плюс потрібно працевлаштувати педагогів, яких звільнять із цих шкіл. Їм також потрібно буде виплачувати заробітну плату. Чи ви сподіваєтеся, що всі підуть на дольову пенсію, чи пенсію за віком? — зауважив депутат.
У депутата районної ради Георгія Маньківського інша позиція.
— Згадуючи свої шкільні роки, то моя школа знаходилась за шість кілометрів від села. Хтось ходив до неї пішки, дехто їздив на велосипеді. Та ніхто нас не підвозив автобусами. Звісно, сьогодні це болісна перспектива і для учнів, і для їхніх батьків та педагогів. Я особисто голосуватиму за призупинення діяльності згаданих шкіл, бо у великих школах можна отримати якісніші знання. Там краща матеріальна база, сучасна комп’ютерна техніка та багато чого іншого, чого не може дати малокомплектна школа, — зазначив депутат.
Представники громадськості від Перегонівки виступали більш радикальніше. Вони зазначили, що їхній відремонтованій школі немає й десяти років. І запевнили, що документи своїх дітей із навчального закладу вони забирати не будуть і 1 вересня їх приведуть до своєї школи.
Позиція депутата районної ради Володимира Струка також проти призупинення діяльності шкіл.
— Немає школи — немає й села, — каже Володимир Миколайович. — Сьогодні я бачу, що влада не хоче чути про збереження навчальних закладів. Громада проти закриття шкіл, а ви ламаєте їх об коліно. У інтернеті я прочитав законопроект про мораторій на закриття сільських шкіл. Тому ви не маєте права закривати школи.
— А ми не закриваємо, — відповів Анатолій Таранушич. — Сьогодні законопроектів безліч, а Закон ще не прийнятий. Мені не хочеться призупиняти діяльність шкіл. І якби я знав, що є якісь перспективи у вирішенні цього питання, то сьогодні ми б його не розглядали. Та ми не можемо на фінансування освіти знайти додаткових 4 мільйони гривень. І коли демографічна ситуація покращиться — школи відновлять свою діяльність.
Зрештою, озвучена позиція влади чітка та зрозуміла. Своє рішення батьки школярів висловили також. Адже вони не хочуть відправляти своїх дітей навчатися в іншу місцевість за декілька кілометрів від дому.
— Я не пускатиму свою дитину кожного дня на автобусі за п’ятнадцять кілометрів від дому. Тим більше, ви самі знаєте стан доріг у районі. Тому я боюсь за життя та здоров’я своєї дитини, — сказала одна з жінок.
Після тривалої дискусії голова райдержадміністрації запропонував членам постійної профільної комісії прийняти рішення рекомендаційного характеру та проголосувати. Із восьми членів комісії п’ятеро підняли руки за призупинення навчального процесу в 2013-2014 навчальному році в згаданих школах. Тому рішення прийняте. Більшість присутніх у залі зустріли таку новину з обуренням. І недослухавши представників влади, почали демонстративно покидати залу засідань.
P.S. Пізніше ми вирішили звернутися до Кобеляцького районного відділу освіти, аби нам розповіли, скільки шкіл за останні роки призупинили свою діяльність, або, взагалі, ліквідували.
За словами спеціалістів відділу освіти, у 2009-2010 навчальному році призупинена діяльність Котовської ЗОШ І ступеню та Свердловської ЗОШ І ступеню. До речі, діяльність останньої школи призупиняли вже тричі.
У 2010-2011 навчальному році ліквідовано Котовську ЗОШ І ступеню.
У 2011-2012 роках Луценківську ЗОШ І-ІІІ ступенів реорганізовано в школу І-ІІ ступенів. Також було призупинено навчання в Сокільській ЗОШ І ступеню та Мартинівській ЗОШ І ступеню. Та схоже, що наступний навчальний рік, на жаль, стане рекордним на кількість шкіл, діяльність яких призупинять.
