Дехто з жителів Кобеляк та району розповідає, що вже 5-6 разів обробляв картоплю отрутохімікатами, але вони не діють на колорадських жуків.
Розмови про те, що препарати, якими люди звикли захищати картоплю від колорадського жука, не діють, чути скрізь — і на вулицях, і в установах. Дехто навіть у редакцію почав телефонувати і просити, щоб ми надрукували якісь поради для захисту від уже звичної напасті, котра раптом стала невразливою. Причому жука «не бере» ні звичайна перевірена часом і практикою «Актара», ні численні засоби захисту рослин на базі імідоклоприду. Дехто з тих, хто телефонував до редакції, запитував про препарати, за допомогою яких можна захистити бульбу від картопляної молі. Цей шкідник з’явився в Україні лише в минулому році, але вже встиг завдати клопоту городникам у південних районах нашої держави. Про це, про шкоду від картопляної молі, навіть спеціальні сюжети по телевізійних каналах пройшли. На півдні, зокрема в Криму, деякі картоплярі восени навіть устигли свою продукцію у сховища покласти. І потім були змушені виймати картоплю з погребів і викидати. Вона вся згнила, пошкоджена шкідниками.
Професіонали обіцяють допомогти
Безумовно, інформацію щодо боротьби з тими чи іншими шкідниками можна знайти в нетрях інтернету. Та все ж, ми вирішили піти іншим шляхом і спочатку звернутися до людей, котрі в силу своїх професійних обов’язків мають допомагати порадами. Адже в інтернеті, особливо на сайтах, де своїм досвідом діляться аматори, можна нарватися на відверто дилетантські або навіть шкідливі поради. Там дехто всерйоз розповідає, що кавуни можна вирощувати в шкаралупі курячих яєць, картоплю обробляти настоянкою горіхового листя, а квіти на ній потрібно обов’язково обривати.
Тому для початку ми звернулися в державну інспекцію із захисту рослин. Руслан Івашко, державний фітосанітарний інспектор, розповів, що до них городники зі скаргами на невразливість колорадського жука поки що не звертались. Та погодився з припущенням, що в шкідників могла виникнути резистентність, тобто, імунітет до отрутохімікатів. Адже городяни вже років 10-15 поспіль використовують засоби захисту рослин на базі тіаметоксаму («Актара», «Круізер») чи імідаклоприду («Конфідор», «Престиж», «Антижук», «Жукомор», «Ратібор»). І цілком можливо, що за довгі роки жуки змогли адаптуватися до цих отрутохімікатів. Хоча однозначно робити такі висновки, за словами Руслана Івашка, не можна. Цілком можливо, що городники просто не дотримались рекомендацій виробників. Хтось, вирішивши зекономити, дав меншу дозу препарату, хтось обробляв картопляні кущі, коли вони були мокрими від дощу чи роси. Варіантів може бути багато.
Руслан Івашко пообіцяв надати перевірену професійну інформацію з цієї проблеми. Щодо картопляної молі, то вона, за його словами, є дуже небезпечним карантинним шкідником. Але в Полтавській області її поява ще не була зафіксована.
Після жуків чекайте лучного метелика
На кобеляцькому ринку про імунітет колорадського жука вже знають і мають рекомендації щодо нього. Наталія Мулько, підприємець, котра багато років продає засоби захисту рослин, констатує: «Так, є така проблема. Вона по всій Україні. Ми вже й до виробників дзвонили і до їх офіційних дистриб’юторів. Люди йдуть і йдуть зі скаргами. Дехто вже 5-6 разів свою картоплю бризкав. Помагає на три дні, а потім знову жук з’являється».
Підприємець упевнена, що жуки адаптувались до старих препаратів. Вона рекомендує застосовувати нові інсектициди. Зокрема, «Коннект», у якому до імідаклоприду додана ще одна діюча речовина. Наталія попереджає: «Жук — це ще квіточки. Он із Дніпропетровщини до нас лучний метелик уже йде. Його гусінь вигризає все — від буряків до соняшнику і дерев. Іще бур’ян новий з’явився в кукурудзі. Листя у нього схоже на тютюнове. І його ніякий гербіцид не бере. Кажуть, що то якийсь бур’ян із генномодіфікованою соєю схрестився».
Від метелика Наталія Мулько рекомендує застосовувати «Нурел Д», а від нового бур’яну — сапу.
Інший підприємець Павло Гунжель рекомендує збільшувати дозу препаратів. Він каже: «От написано в інструкції, що потрібно вміст пакетику розвести в 10 літрах води, а ви розведіть у восьми. Знаю, що люди таке з «Маршем» робили на картоплі. То вже півтора тижні жука немає. Можна пробувати «Маршал» і «Моспілан», там рідкісна речовина».
Городник Василь, до кого ми теж звернулися за інформацією, сказав: «Так, визнаю, «Актара» вже не діє. Я взагалі-то, картоплю не вирощую. У цьому році посадив, бо друзі для себе виростити попросили. У них була одна вимога — не використовувати «Престиж». Я вже двічі бризка «Актарою» — не помогло. Тоді додав ще «Каліпсо». Уже три дні жука немає. Далі — подивимось».
Щодо картопляної молі, то в глибинах інтернету ми знайшли інформацію щодо неї. Цей шкідник в умовах Півдня України виводить до 5 поколінь за сезон. Боротися з ним можна тими ж препаратами, що й із колорадським жуком або біологічними засобами, такими як бітоксібацілін та лепідольцид. Вона особливо лютує в серпні, коли ніхто картоплю вже не бризкає. Міль цим користується і шкодить.
Доки матеріал готувався до друку, ми отримали ще кілька новин стосовно жуків.
По-перше, надійшли рекомендації зі станції захисту рослин, які ми надрукуємо в наступному номері. По-друге, зателефонував городник Василь. Він повідомив, що суміш «Каліпсо» з «Моспіланом» теж не «взяла» жуків. Тоді він приготував ще один розчин, який нарешті вбив шкідливих комах. Василь розповів: «У відрі води я розченив чайну ложку «Моспілану» і 5 г «Енжіо». Жуки попадали через годину.»
На думку городника, проблема «безсмертя» комах виникла не завдяки їх імунітету, а через велику кількість фальсифікованих отрутохімікатів, які заполонили український ринок.
