Неодноразово до редакції «ЕХО» зверталися жителі Біликів зі скаргами. Вони стосувалися запаху жому, який смердить селянам.
Журналісти відреагували на нарікання громадян та відправилися в селище для перевірки. На сміттєзвалищі й справді були купи жому та відчувався неприємний запах, але на проїжджій частині його не було. Зате через високу температуру скупчилися роєм мухи.
Трохи згодом ми звернулися за поясненням з приводу даної ситуації до голови Білицької селищної ради Ольги Киричко. Вона пояснила, що на звалище жом більше не вивозять. Тепер його везуть на поля. Цукровий завод має 115 гектарів землі. Не вся площа заповнена, тому деякі біличани використовують її під городи. Для вивезення жому обирають одну із земельних карт та розташовують його там. На протязі 1-2 років він перегниває і втрачає свої «запахові» властивості. Потім його вивозять на поля фільтрації.
Нагадаємо, що буряковий жом відноситься до побічної продукції цукробурякового виробництва. Вихід сирого жому становить 80% від маси перероблених буряків. Тому можна відзначити, що переробка та утилізація бурякового жому становить серйозну проблему. Одне з головних рішень цієї проблеми — сушіння бурякового жому. Сушений гранульований жом використовується на молочних фермах для годівлі худоби. Актуальність використання бурякового жому підвищується, бо в світі невпинно росте ціна на зернові культури. У країнах Європи цей продукт займає 20-30 % у раціоні великої рогатої худоби.
