У сезоні 2012 року зафіксовані вогнища картопляної молі в АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях. Наскільки небезпечним є цей шкідник повинен розуміти кожен виробник, що прагне одержати якісний здоровий урожай. І перше, що необхідно для вдалої боротьби із цим шкідником, — знання проблеми.
Картопляна міль (лат. Phthorimaea operculella Zell) — небезпечний карантинний шкідник пасльонових культур, обмежено поширений на території України. Пошкоджує картоплю, особливо бульби в сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.
Метелик розміром 12-16 мм, передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами, задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила.
Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле. Гусениця завдовжки 8-10 мм, жовтувато-рожева чи сіро-зелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу грудний щиток чорний, анальний — жовтий. Лялечка — 5-6,5 мм, коричнева, з щетинками на кінці черевця, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.
Зимують у природних умовах гусениці старшого віку і лялечки в коконах. У картоплесховищах, за температури 15 °C і вище, розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі й у зимовий період. Навесні, у разі висаджування бульб із відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками, шкідник знову потрапляє в поле.
Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики вночі, від заходу до сходу сонця, та 1-2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листках, стеблах, ґрунті, оголеній бульбі картоплі по одному чи невеликими купками. За 2-16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць.
Залежно від температурних умов через 3-15 діб із яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті міни й ходи, заповнені екскрементами. У середньому, після 11-14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами в сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7-12 діб із лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку новому поколінню.
На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності — у вересні-жовтні.
Заходи боротьби з картопляною міллю
Організаційні заходи боротьби.
У боротьбі з картопляною міллю, в зоні її поширення і в районах можливого проникнення, потрібно суворо дотримуватися карантинних обмежень.
Необхідно проводити систематичні обстеження посівів пасльонових культур і бур’янів (резерватором шкідника в період вегетації), а також бульб і плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкідливості, з другої половини липня до жовтня, за допомогою феромонних пасток проводять контрольне обстеження пасльонових культур, у першу чергу посадок картоплі. Пастки потрібно розміщувати по краю поля через кожні 100 м, бажано уздовж дороги (1 пастка на 5 га).
Посадку картоплі необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, яка практично не пошкоджується шкідником.
Поливати зрошувані ділянки потрібно переважно дощуванням, що забезпечує часткову загибель осередків гусениць і не допускає оголення бульб.
Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби перебували під шаром ґрунту не менше 5 см. Прибирати урожай у стислі терміни на початку пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. За 5-7 днів до збирання картоплі бадилля потрібно скосити. Викопані бульби, у тому числі некондиційні і дрібні, необхідно в той же день вивезти з поля. Бадилля картоплі, а також пожнивні залишки інших пасльонових культур спалити, а поле задискувати і зорати на глибину 20-25 см.
Хімічні і біологічні методи боротьби.
У боротьбі з картопляною міллю використовують такі хімічні препарати: арріво к. е. [0,1 л/га), данадім, 400 к. е. (2 л/га], децис, 2,5 %, к. е. (0,2 л/га), золон 35, к. е. [1,5-2,0 л/га), шерпа, 25 к. е. (0,16 л/га). З біологічних препаратів ефективні — бітоксібаціллін і лепідоцид. Обробки інсектицидами слід проводити відразу ж після виявлення метеликів шкідника, не чекаючи появи гусениць. Максимальна кратність обробки одним і тим же інсектицидом не повинна перевищувати 2-3 рази. Повторні обробки інсектицидами здійснюють із інтервалом у 10-15 днів, а біопрепаратами — 6-8 днів.
У зоні потенційної шкідливості картопляної молі початок літа, метеликів реєструють в I-III декаді травня, що збігається з періодом виходу зимуючих особин колорадського жука. Тому в період вегетації картоплі весняного садіння можна поєднувати винищувальні заходи проти обох шкідників. Крім цих обробок, слід проводити ще 1-2 обробки і проти картопляної молі, які припадають на кінець серпня - першу половину вересня, коли колорадський жук не проявляє шкодочинності, а чисельність картопляної молі в природі досягає максимуму і підвищується ймовірність заселення бульб картоплі шкідником. У цей час боротьба з міллю набуває вирішального значення. Щоб уберегти бульби від заселення гусеницями, необхідно використовувати препарати з групи синтетичних піретроїдів. У наступний період до викопування бульб, при високій активності льоту метеликів і розвитку шкідника, слід використовувати такі біологічні препарати: бітоксібаціллін, лепідоцид (норма витрати 3-4 л/га), інтервал між обробками — 6-8 днів.
Боротьба з картопляною міллю в сховищах.
Основний резерватор картопляної молі — сховище, у яке шкідник потрапляє з поля разом із бульбами картоплі і продовжує там подальший розвиток. Значна частина пошкоджених бульб загниває, втрати становлять 25-80%.
Активність розвитку та шкодочинність картопляної молі на бульбах картоплі в сховищах залежать від температурного режиму зберігання. Для збереження бульб від пошкодження найбільш сприятливі сховища з температурним режимом 3-4 °C.
З метою профілактики доцільно проводити обробку бульб картоплі перед закладкою на зберігання біологічними препаратами лепідоцид і бітоксібаціллін (0,3 і 0,5 л/т, витрата води — 80 л/т) за допомогою ранцевих обприскувачів різних типів. Якщо температура в сховищі 10-26 °C, ці біопрепарати забезпечують ефективність 80-100%.
