У п’ятницю відбулась позачергова сесія Кобеляцької районної ради. Питання, яке обговорювали три години, було про призупинення діяльності Сокільської, Деменківської, Комендантівської, Перегонівської та Павлівської загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів у наступному навчальному році.
Сесія запланована на дев’яту ранку. О 8 годині 30 хвилин біля стін Кобеляцької райдержадміністрації збираються представники перегонівської громади. Загалом, їх близько тридцяти чоловік. Неподалік члени політичної сили «Свобода» розгортають намет із партійною символікою та роздають листівки. Жителі Перегонівки активно обговорюють питання закриття своєї школи. Дехто обурюється, мовляв, у законодавстві такого поняття як «призупинення діяльності школи» немає. І влада, насправді, цим поняттям намагається завуалювати закриття шкіл. Одна з жінок обіцяє, що в разі призупинення діяльності їхньої школи, першого вересня вона влаштує акцію голодування під її стінами. Це рішення підтримують решта батьків.
О 8 годині 50 хвилин до адміністрації під’їжджає автомобіль. З нього виходить народний депутат Юрій Бублик від партії «Свобода» та двоє його помічників. Депутат підходить до громади, вітається. Селяни одразу ж його зустрічають із претензіями.
— Ви повинні нас захищати! — каже одна з жінок.
— Та я того ж і приїхав, — сказав нардеп у відповідь.
Ми цікавимося в депутата, за чиїм проханням він прибув до Кобеляк та які результати очікує від сесії. Бублик відповідає, що до нашого міста його запросили жителі сіл Кобеляцького району, у яких призупиняють діяльність навчальних закладів. Мовляв, незважаючи на невелику кількість учнів у школі, громада переконана: якщо закриють школу — помре і село. Також він розповідає, що під час сесійного засідання планує звернутися до депутатів районної ради з проханням не приймати рішення, які більшість людей не підтримує.
Поговоривши ще декілька хвилин під стінами адміністрації, усі заходять до зали засідань.
О 9 годині сесія розпочинається. Голова районної ради Юрій Тагадюк оголошує, що на засідання прибули 44 із 56 депутатів. Звучить Гімн, усі встають: хтось тримає руку на серці та співає, дехто стоїть мовчки. Далі Юрій Тагадюк оголошує список присутніх.
— А чому народного депутата не представили? — вигукнув хтось із глибини зали.
Юрій Тагадюк відповідає, що для цього потрібно було зареєструватися в секретаріаті, чого той не зробив.
— Запитати можна? — піднімається з місця Юрій Бублик та йде до трибуни.
Йому відповідають, що всі присутні та запрошені на сесії мають право виступати лише з дозволу депутатського корпусу, якого, поки що, депутати не надавали. Бублик ігнорує ці слова.
— Вимкніть йому мікрофон! Він не у Верховній Раді, аби створювати конфліктні ситуації, — додає Анатолій Таранушич. Та Бублик займає місце за трибуною, уперто ігноруючи членів президії.
— На жаль, Кобеляччина не гостинно мене приймає сьогодні. Я зареєструвався. Тому було б правильно мене представити, — каже Бублик і продовжує говорити голосніше, — сьогодні в цій залі здійснюється злочин! Сесія незаконна! Адже рішення про її скликання з’явилося на сайті районної ради лише напередодні. Згідно законодавства, проекти рішень органів місцевого самоврядування повинні оприлюднюватися і доводитися до відома громади не пізніше, як за двадцять робочих днів, — каже Юрій Бублик.
У залі стає дуже шумно. Хтось обурюється провокаційними діями народного депутата, дехто прохає надати йому слово, тим самим не зривати сесійне засідання.
— За останні десять років у цій залі народний депутат присутній уперше. Майте повагу! Дайте йому виступити! — каже депутат райради Валерій Дрига.
Юрій Тагадюк, ігноруючи шум у залі, зачитує порядок денний і запрошує до виступу начальника районного відділу освіти Наталію Коваль. Вона підходить до трибуни, та Бублик їй не поступається місцем.
— Шановний депутат! Сядьте на своє місце і не заважайте проводити сесію, — обурено говорить депутат Жук.
Наталія Коваль бере радіо-мікрофон в руки і намагається доповідати, стоячи збоку біля трибуни. Та Бублик вирішує поступитися їй місцем і дає змогу говорити.
У цей час під стінами адміністрації стає чутно вигуки: «Ганьба!» та «Лапи геть від наших шкіл!». Це перегонівська громада залучилася підтримкою «свободівців», які приїхали з Полтави та Кобеляцького району.
Та в залі на вигуки не звертають уваги. Начальник районного відділу освіти говорить про необхідність призупинення навчального процесу в згаданих школах. Свої слова вона аргументує малою кількість учнів у класах, недостатнім фінансуванням та якістю знань, отриманих у малокомплектних школах. Після її виступу Василь Гордійко цікавиться перспективою збільшення кількості учнів на наступні роки. Наталія Коваль відповідає, що з кожним роком кількість дітей у селах суттєво зменшується, а демографічна ситуація сьогодні покращується лише в місті.
Валерій Дрига цікавиться якістю сільського навчання.
— Ви ж берете працювати вчителями людей без фахової освіти. Сьогодні філологи викладають біологію, математики — історію. Припиніть це панібратство! Давайте наведемо порядок в освіті. Скоро вже прибиральники вчитимуть наших дітей, — каже депутат.
Наталія Коваль відповідає, що специфіка освіти відрізняється від інших галузей. І дійсно є такі випадки, коли вчитель однієї спеціалізації викладає іншу. Та запевняє, що прибиральники в школах не викладатимуть. Володимир Струк обурено запитує в начальника районного відділу освіти, що вона особисто зробила для того, аби школи не призупиняли свою діяльність.
— А що я мала зробити? По хатках ходити і дітей в школу звати? — відповідає Наталія Коваль.
Ганна Кабак додала, що для того, аби призупинити навчальний процес у школах, повинна бути згода батьків, адже саме вони відповідальні за життя та здоров’я своїх дітей.
— А ми сьогодні не заслухали жодного з батьків. Тому не маємо права приймати рішення без їхньої згоди, — каже депутат.
Микола Антонов зазначає, що дітей до навчальних закладів підвозитимуть шкільними автобусами. Тому перед тим як приймати рішення, потрібно відремонтувати дороги, якими діти їздитимуть щодня. Та Анатолій Таранушич зобов’язується знайти необхідні кошти для цього.
Далі Юрій Тагадюк пропонує виступити бажаючим із даного питання. Володимир Струк виступає категорично проти призупинення діяльності шкіл. Мовляв, за сухими цифрами і економією стоїть майбутня доля дітей.
— Нас, депутатів, обирала громада. Перед виборами ми обіцяли захищати інтереси людей. Та сьогодні все вирішує влада «зверху» і думки громади не враховуються. На даний час ми нічого не створюємо, а трощимо те, що побудували наші батьки. Давайте спочатку зробимо умови для навчання дітей, організуємо якісний підвіз до школи, відремонтуємо дороги, а вже потім повернемось до цього питання знову, — каже Струк.
Далі право виступити надають гостям та запрошеним. Юрій Бублик першим намагається виступити, але йому відповідають, що запрошеним будуть надавати слово в порядку реєстрації та після дозволу депутатів. Та Бублик підходить до президії, вириває мікрофон у Юрія Тагадюка та не дає йому говорити в нього.
— Чи є прокурор у залі? — кричить Бублик. На це запитання піднімається прокурор Кобеляцького району Вадим Кохно. Депутат продовжує: «Пане прокурор, керівники Кобеляцького району порушують Закон України про статус народного депутата України. Я прошу не ставити на голосування питання, щодо надання мені слова. Ви зобов’язані його мені надати.»
Юрія Бублика заспокоюють, мовляв, такі порядки у Верховній Раді. Тому першим надають право виступу членам перегонівської громади. До трибуни запрошують голову ради перегонівської школи Сергія Москаленка.
— Так там Бублик стоїть! — сміються в залі.
— Та це в нього вже у звичку ввійшло! — каже хтось у відповідь.
Зрештою, Юрій Бублик поступається місцем і Сергій Москаленко починає наводити аргументи на захист своєї школи. Він називає конкретні цифри з економії, які перегонівська громада може реалізувати. За його словами, керівництво школи готове економити на ставках педагогічних працівників, опаленні, енергоресурсах і тому подібне. Загалом, вони нарахували близько ста тисяч економії на рік.
Наступному надають право виступити Юрію Бублику.
— Хочу звернутися до керівництва району. Ви пам’ятаєте такі гасла: «Україна для людей» чи «Почую кожного»? Ці гасла вашого Президента. Відповім його ж мовою: «Це не понти. Це — реально, в натурі». Чому ви не хочете чути свою територіальну громаду? Ви повинні лягти кістками на її захист, адже давали присягу на вірність народу України. Звертаючись до депутатів, хочу наголосити, перед тим, як підняти руку за закриття навчального закладу, тричі подумайте, як ви потім дивитиметеся в очі своїм односельцям, — підсумовує він.
Депутат обласної ради Анатолій Шкарбан у власному виступі пропонує перенести розгляд питання про призупинення діяльності шкіл на наступну сесію, тим самим доопрацювавши його.
— Не може бути проект рішення одразу по п’яти школах. Повинні бути проекти рішень по кожній школі окремо. Ми маємо заслухати педагогічний колектив кожного навчального закладу та батьків. Адже думку територіальних громад враховувати потрібно першочергово. На моє переконання, сьогодні це питання не готове, — каже Анатолій Миколайович.
Останнім до трибуни підходить Анатолій Таранушич.
— Сьогодні мене хочуть зробити руйнівником Кобеляцького району. Та для мене, у вирішенні питання зі школами, найголовніше — це діти, а не економія. І всім зрозуміло, що діти з малокомплектних шкіл багато чого не доотримують того, що є в повноцінних навчальних закладах, — каже голова РДА.
Насамкінець свого виступу Анатолій Олексійович закликає депутатів, аби під час голосування вони звернулися до своєї совісті.
Зрештою, настає час голосувати. Володимир Струк вносить пропозицію приймати рішення по кожній школі окремо. Його підтримують. Та тут до зали засідань із вигуками починають вриватися «свободівці». У руках вони тримають Державний Прапор, прапори з партійною символікою та червоно-чорний прапор Організації українських націоналістів. Їхнім діям намагається перешкодити працівник райвідділу, та вони проштовхуються цілим натовпом усередину зали. Починається голосування, яке «свободівці» намагаються зірвати, вигукуючи «Владу геть!». Депутати, тим часом, роботу не припиняють.
У результаті голосування народні обранці приймають рішення про призупинення діяльності чотирьох шкіл. І лише рішення з приводу перегонівської школи — не прийняте. Тільки-но депутати це озвучують, як жителі Перегонівки вигукують: «Ура-а-а!». І вони, задоволені своєю перемогою, починають виходити з зали.
