Схоже, що перша частина епопеї із закриттям кількох шкіл у Кобеляцькому районі завершилася. Пишу «закриттям», хоча представники виконавчої влади можуть не погодитися з подібним формулюванням. Вони цнотливо замаскували цей процес висловом «призупинення». Можливо, і так, хоча ще немає прикладів, коли б подібне «призупинення» трансформувалось у відновлення. Невипадково згадав і про перший етап процесу, адже можна не сумніватися — припинення діяльності сільських шкіл буде продовжуватися. І представникам перегонівської та інших громад доведеться ще неодноразово повоювати за збереження навчальних закладів.
Уроки і підсумки
Та позаяк перший етап закінчився, можна підвести деякі підсумки. Одразу наголошу, що спробую поставитись до цього максимально відсторонено, намагаючись не ставати на той чи інший бік барикад, тому що цього вимагають як критерії професійності, так і той факт, що процес призупинення діяльності навчальних закладів є явищем новим і дуже неоднозначним. І одразу стверджувати, хто в даному випадку правий, а хто ні, — дуже важко. Лише час і досвід це покажуть.
Отже, влада вирішила закрити в Кобеляцькому районі одразу шість навчальних закладів. Мотивація подібного, дуже непопулярного, кроку — відсутність коштів. Даний аргумент стоїть на першому місці. Згадують і про вимоги законодавства, яке регулює освітній процес, і про благо учнів, які нібито матимуть змогу вчитися в кращих, потужніших за багатьма критеріями умовах.
І, в принципі, не можна закинути представникам влади повну безглуздість даного кроку. Дійсно, чим менша, некомплектніша школа, тим дорожче обходиться державі навчання одного учня. Це — правда. Як правда і те, що в сільських школах немає комп’ютерів, зв’язку з інтернетом, теплих і чистих туалетів і ще багато чого. Не вистачає і фахівців високого рівня.
Бюджетні кошти дійсно потрібно економити, адже це, врешті-решт, гроші все тих же кобеляцької, перегонівської, солошинської та інших громад. Як є необхідність і в тому, щоб дитина з найменшого села, із найвіддаленішого хутора змалечку отримала хоча б елементарні знання комп’ютерної грамоти, іноземної мови і так далі, і тому подібне. А в селі доступ до всього цього обмежений.
Але ж… У ході дебатів на сесії, кількох зустрічей із громадськістю представники влади так і не спромоглися чітко розповісти про економічний ефект від закриття шкіл. Одразу перепрошую, якщо подібні розрахунки є і їх десь озвучували. Але. Наприклад, у Перегонівці під час виїзної сесії сільських депутатів перший заступник голови РДА Микола Шабалтій та начальник відділу освіти Наталія Коваль, як мантру, повторювали тезу про 4 мільйони гривень, яких не вистачає для повноцінного функціонування навчальних закладів району. Але ж «призупинення роботи» шести шкіл не означає, що саме ці мільйони будуть зекономлені. Адже будівлі потрібно охороняти, якось опалювати, дітей возити до інших шкіл і так далі. Тобто, затратна частина все ж залишиться. Представники перегонівської громади, приміром, стверджували, що економія бюджетних коштів при цьому буде дуже незначною. Можливо, люди й помиляються, але їм потрібно це пояснити, як кажуть, «на пальцях показати», а ще краще — на калькуляторі.
По-друге, говорячи про покращення, чомусь не згадали про потенційні проблеми і ризики. Зокрема, про те, як незручно буде перегонівським дітям їздити на навчання, скажімо, у Кобеляки. Дорога ж від села вщент розбита, а їхати доведеться зовсім не 15 хвилин. Можливо, якби громаді запропонували в якості компенсації якісний ремонт дороги, люди б і погодились. Але цього ніхто не пообіцяв. Не обіцяли й якісного техобслуговування шкільних автобусів.
І, по-третє. Можна зрозуміти перегонівців, солошан, деменківців та інших, які обурюються, чуючи про плани влади будувати басейн у Кобеляках. Це — десятки мільйонів гривень. І сотні тисяч на обслуговування, які ляжуть на плечі відділу освіти. А чи буде той басейн слугувати всій громаді Кобеляцького району — питання ще те.
Четверте. Бачачи, як зростають статки українських олігархів, які супердорогі машини їздять по кобеляцьких дорогах, люди просто не можуть зрозуміти, чому ж не вистачає грошей на освіту. Якщо хтось здатен платити футболістам зарплату в 20–30 мільйонів гривень на рік (від редакції: за неофіційними даними, зарплата капітана донецького «Шахтаря» Даріо Орна — близько 40 мільйонів гривень), то це означає, що той чоловік не доплачує податки.
Ну, і на завершення, п’яте. Є закон збереження енергії. Якщо десь у когось чогось стало менше, то в когось — більше. Якщо українські автомобілісти стали набагато більше платити за користування дорогами, то й автошляхи мали б стати кращими. А вони стали? І так у всьому. Реформують, точніше, економлять на медицині, а звернень про допомогу на лікування — усе більше й більше. От і не сприймають люди процес «призупинення».
Домашнє завдання
Уже відомо, що перший етап «призупинення» завершився певним компромісом. Зважаючи на «горлатість» та «затятість» солошинського депутата Володимира Струка, реорганізація не зачепила місцеву школу. Не призупинили діяльність і навчального закладу в Перегонівці. Це — заслуга одразу кількох сил.
По-перше, свою однозначну перемогу може святкувати перегонівська громада. Вони згуртувались і продемонстрували владі, що будуть боротися за школу всіма законними методами. Це — приклад для інших. Інші громади щось побурчали в себе на кухні та й затихли. Між тим, давно потрібно зрозуміти — влада реагує лише на масовий і організований протест. Виступ одного депутата, стаття в газеті — це «до лампочки». Такими млявими діями ситуацію не зміниш. Чи праві перегонівці в тому, що зберегли школу? Про це рано говорити. Але діяли вони для здійснення свого бажання правильно. Це домашнє завдання для всіх інших громад.
Хто ще переміг та досяг успіху в цій епопеї? Звичайно, представники політичної партії «Свобода». Можна як завгодно називати те, як вони себе вели на сесії райради, коли обговорювалось шкільне питання. Можна говорити про клоунаду, буфонаду, театр абсурду і таке інше. Але «свободівці» своєї мети досягли. Вони задекларували, що стануть на захист перегонівської школи. І що? Школу не закрили. Чи додали собі балів у зростанні рейтингу партії? Безсумнівно, додали. Домашнє завдання для «свободівців» — діяти так і надалі.
Виграли і представники виконавчої влади та Партії Регіонів. Вони зобов’язались і задекларували «призупинення» і таки свого досягли. Не всі школи закрили? Так ще і «не вечір». Крім того, і Анатолій Таранушич, і його однопартійці продемонстрували чітку партійну і виконавську дисципліну та вчергове довели, хто в кобеляцькому політичному домі хазяїн. Ті, хто має інформацію про головних політичних гравців Кобеляччини, говорять, що голова РДА фактично керує ще й районною опозицією, конкретніше, «Батьківщиною» та «Фронтом Змін». І цьому можна вірити. Недаремно ж кобеляцькі «фронтовики» та «батьківщинці» дружно підтримують у районній раді всі, без виключення, починання «регіонів». У редакції є дані про результати голосувань за 2012‑ій рік. Там все чітко видно. Ну, а лідери районних осередків цих двох партій перебувають у прямому підпорядкуванні Анатолія Таранушича і Юрія Тагадюка. І не лише у вертикалі влади, а й у ідеологічному сенсі. Інакше важко пояснити, чому вони в спілкуванні з однопартійцями називають фашистами своїх колег із опозиції.
Тому й не дивно, що в епопеї зі школами вчергове підтвердили своє звання «почесних лузерів» саме «Фронт Змін» і «Батьківщина». Вони навіть проігнорували чітку директиву «з області» — голосувати проти призупинення діяльності шкіл. Позаяк своя сорочка до тіла ближче. Юля — у тюрмі, Яценюк — у Києві, а псевдоопозиціонери (читай — тушки) вчергове підтримали регіоналів. І до «с… ки» їм партійна дисципліна. Вони слухають Тамілу Шевченко і Ніну Ясинську (читай — Анатолія Таранушича). Домашнє завдання для них… Важко й придумати. Процес самознищення «Батьківщини» і «Фронту Змін» набрав уже таких обертів, що, можливо, їм залишається лише кудись переходити. Логічніше… у Партію Регіонів. Заради об’єктивності, потрібно відзначити, що деякі представники згаданих партій принципово голосували проти закриття шкіл.
Програли в історії з закриттям шкіл і кілька громад. Хоча, можливо, й не програли. Раптом у Деменках люди дійсно погоджуються з тим, що школи в них уже не буде.
