Уперше за багато років ці ягоди почали скупляти приватні заготівельники.
Більше десяти років тому автор статті мав розмову з уродженцем Вірменії Григорієм. Гриша продавав на кобеляцькому ринку касети з музикою. Він постійно дивувався непрактичності українців та говорив: «У вас груші, абрикоси валяються на землі і гніють. Це згнивають ваші гроші».
Вірменина Григорія давно немає в Кобеляках. І схоже, що гроші перестають згнивати на українській землі.
У цьому році в Кобеляках на кожному перехресті з пожвавленим рухом можна було побачити саморобні аншлаги з одним єдиним написом: «Куплю вишні». Майже два десятки приватних підприємців чи їх реалізаторів жваво скуповували продукцію, яка в попередні роки нікого не цікавила. Вишні купляли по 2 гривні 50 копійок за кілограм. Тобто, нарвавши відро ягід, можна було заробити більше двадцяти гривень. І кобелячани досить жваво відреагували на таку цінову пропозицію. За два тижні практично всі вишневі дерева, якими щедро засаджені вулиці райцентру, залишились без ягід. Занадто запопадливі здавачі, щоб не лазити по гілках, навіть почали їх спилювати.
За словами приватних підприємців, які приймали вишні, деякі люди примудрялись за день здавати по 70-100 кілограмів. Найактивнішими виявились пенсіонери та діти. Заготівельники, між іншим, відзначили один цікавий нюанс. Заготівля вишень найуспішніше відбувалась саме в Кобеляках. У селах району можливість заробити за годину некваліфікованої роботи 20 гривень не викликала ажіотажу. Один бізнесмен із цього приводу сказав: «Або їм там, у селах, зовсім гроші не потрібні, або там вже нікому працювати».
Приймаючи вишні по 2,50, підприємці одразу ж перепродували їх своїм старшим товаришам, тобто, оптовикам, а ті нібито продавали ягоди на завод фірми «Сандора», котра спеціалізується на випуску соків і нектарів.
Підприємці мали намір скупляти в населення й абрикоси, але, за їх словами, завод дає за них занадто низьку ціну.