10-го липня представники новосанжарської влади запрошують на круглий стіл молодь Нових Санжар, аби почути їх проблеми та пошукати шляхи для розв’язання. Діалог «влада-молодь» триває близько двох годин. Про порушені в його ході проблеми — далі в нашому матеріалі.
Юнаків та дівчат збирають о 10:00 у малій залі засідань райдержадміністрації. Молодь сідає на стільці, розташовані попід стінами. За круглий стіл сідають представники районних служб, школи, відділу освіти та міліції. За кілька хвилин до зали заходять голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс та голова районної ради Володимир Левицький. Помічають, що молодь розмістилася на стільцях, та пропонують сідати ближче. Юнаки та дівчата відгукується неохоче. Говорять, що їм зручно так.
Організатор зустрічі, психолог районного центру соціальних служб для молоді Світлана Глущенко, представляє присутніх керівників і знайомить їх із молоддю. На зустріч запрошують школярів, студентів та працюючих молодих людей переважно з Нових Санжар.
Сергій Шовкопляс озвучує головну тему, яка повинна отримати обговорення протягом засідання круглого столу.
— Під час святкування Дня Конституції та Дня молоді ми помітили вашу пасивність щодо дискотеки. Знаємо, що раніше велика частина молоді їхала до «АВС», зараз ходить до «Престижу». Тому сьогодні хотіли б поспілкуватись із вами на одній мові та почути — чи є проблема з відпочинком у новосанжарської молоді?
— Зрозуміло, що ми по-різному бачимо деякі речі! — долучається Володимир Левицький, — але сьогодні нас цікавить проблема відпочинку. Якщо вона є, то для якої вікової групи молоді і в чому вона полягає?
Далі Сергій Шовкопляс пропонує послухати виступи представників служб, освіти та міліції, а потім перейти до власне діалогу. Молодь на такий формат погоджується, але на заслуховування офіційних виступів зустріч не перетворюється. Тому що після першого ж зауваження від спеціаліста відділу культури Вікторії Боярської починається жвава дискусія.
— У мене до вас запитання. Хто ходить на дискотеку до парку Перемоги? (Із двадцяти присутніх руки підіймають двоє, потім, трохи повагавшись, ще двоє — авт.). Дуже показово. За півтора місяця проведення дискотеки її відвідало всього 19 чоловік! Тобто ми заробили всього 190 гривень. З цих коштів потрібно заплатити зарплату тим, хто займається дискотекою, та оплатити електроенергію. Така дискотека виходить просто нерентабельною.
За словами представниці культури, молодь якщо і приходить до парку, то до «клітки», де проходить дискотека, не заходить. Просто сідає на лавочках і п’є пиво.
— Кажуть, 10 гривень за вхід — це дорого. Хоча пиво коштує не менше…
Представники влади починають обговорювати проблему низької відвідуваності дискотеки, але тут слова прохає хлопчина в чорній вишиванці, який представляється Володимиром.
— Ви вже нічого не зробите! — рішуче запевняє він. — Узимку дискотека була закрита, усі почали їздити в Руденківку, в «АВС». Весною відкривається в Санжарах дискотека у «Престижі» — і все! У Руденківку вже ніхто не їздить, «АВС» просто закривається, тому що немає прибутку. Як ви хочете зробити конкурентною вашу дискотеку, якщо там немає нічого? А у «Престижі» є все: горілка, пиво, шейки, цигарки! Так що зробити тут практично нічого не можливо.
Володимир Левицький не погоджується з тим, що молодь має відпочивати лише споживаючи алкоголь чи смалячи цигарки.
— Відпочинок — це не обов’язково розслаблення і балдьож! Є ще таке поняття, як мишечна радість! Коли ти займаєшся спортом і отримуєш задоволення від фізичного навантаження!
— Я б хотів займатися спортом, але в Санжарах де це зробити? Хлопці йдуть або на турніки у воєнний санаторій, або до когось у гараж бити грушу! — обурюється той самий хлопчина. — Он у Руденківці місцеві хлопці зробили собі зал. Там є все: груші, мати, штанги. Так, вони курять, але вже не п’ють.
Хлопчині відповідають, що в Нових Санжарах є три спортзали: два у НВК та один у райвідділі міліції. Ще є секція дзюдо в Центрі культури та дозвілля.
— А я цього не знав. Був непоінформований. У Інтернеті про це не писали. А де я про це почитаю?
Хлопця запевняють, що дізнатися про спортивні секції в Нових Санжарах можна, але для цього потрібне бажання. І від теми спорту розмова переходить до не менш актуальної — працевлаштування молоді.
— Які в нас є вакансії для молоді в райцентрі? — у лоб запитує той самий Володя.
Сергій Шовкопляс у відповідь констатує, що часи, коли всіх забезпечували роботою, минули. Зараз потрібно самому проявляти ініціативу і займатися, наприклад, власною справою.
— З одного гектара на клубниці можна заробляти 15-20 тисяч гривень! Інший приклад, чоловік на 50 сотках часнику заробив 75 тисяч. Можна знайти себе у цьому. І забезпечити робочим місцем не лише себе, а й інших.
За годину стає зрозумілим, що діалог загрожує перетворитися на розмову між владою і Володею в чорній вишиванці. Тому вирішують послухати інших присутніх. Одна дівчинка зауважує, що в Нових Санжарах немає дитячого кафе. Тому що «Берізка» цій назві ніяк не відповідає. Там недитяче меню, там продають алкоголь і палять за столиками. На це представники влади відповідають, що утримувати кафе лише для дітей — справа неприбуткова, а тому ніхто з підприємців на неї не погодився. А так у комплекті з продажем алкоголю та піци можна і морозивом із коктейлями торгувати.
Дівчина на ім’я Тетяна задає просте і пряме запитання — чому не можна відкрити кінотеатр і показувати там кіно. Цим можна було б хоч трохи відволікти молодь від пивного відпочинку на вулиці.
— Можливо, ми, жителі селища, якось допомогли. Чи кошти зібрали б, щоб було кіно, — пропонує Тетяна.
— Потрібно 700 тисяч, — сумно зауважує Сергій Шовкопляс. — Ці кошти необхідні для того, щоб працівники обленерго протягнули силову лінію, яка дозволить витримати потужність апаратури, що показує фільми. Ці гроші мають бути в цьому році. Поки що потерпіть, будь ласка, трохи. Ми знаємо про цю проблему і намагаємося її вирішити.
Стосовно проблеми відпочинку молоді доволі влучно висловлюється директор Новосанжарського НВК Микола Решетило.
— Пиво заполонило все! Усі тусовки зводяться до виходу в центр і розпиття пива нахильці. Я їхав якось уночі центром: йде група, чоловік п’ятдесят, і всі п’ють пиво. Коли в нас був волонтер корпусу Миру, він розповідав, що в Америці є лише один штат, де дозволено вільно розпивати алкогольні напої на вулиці, у інших це заборонено. У нас начебто теж є законодавство, але…
— У молоді зараз немає ніяких цінностей, — констатує ще одна учасниця зустрічі Катерина. — Вони тільки сидять у «Контакті» і нічим не цікавляться.
Після двох годин розмови представники влади підводять підсумки. Нехай багатьох проблем і не вирішили, але принаймні про них заявили. З огляду на це, Володимир Левицький доручає центру молоді організувати молодіжний дискусійний клуб, де можна було б обговорювати кожну проблему детально. Також юнакам та дівчатам пропонують створити молодіжну організацію, через яку представники юного покоління могли б напряму спілкуватися з владою, заявляти про свої проблеми чи дізнаватися про нові можливості в реалізації.
Окремо представники влади прохають працівників ЗМІ поінформувати молодь про спортивні секції та об’єднання Нових Санжар. У наступному номері тижневика ми обов’язково надрукуємо повний перелік, можливо, і з контактними телефонами тренерів. Тому що в Нових Санжарах дійсно є де і з ким займатися спортом. А можна, звичайно, просто пити пиво. Це легше.
