У човні, де перебував «рибний охоронець», виявили браконьєрське спорядження.
Водна територія регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» завжди приваблювала до себе тисячі людей. Надто мальовничі тут краєвиди, надто багато місць, придатних для гарного відпочинку і… надто багато риби. А риба, як відомо, є не лише джерелом фосфору та деяких незамінних амінокислот і вітамінів. Вона ще й є прекрасним джерелом для отримання прибутку. Саме тому до «Нижньоворсклянського» тягнуться люди не лише спраглі до відпочинку на природі, а й ті, хто ласий до грошей.
Браконьєрів у наддніпрянських селах вистачало завжди. Крім того, до їх легіону охоче долучались кобелячани, кременчужани, комсомольчани і навіть жителі сусідніх із Полтавською областей. І як із ними не боряться, та любителів швидко заробити на незаконно здобутій рибі менше не стає. Щоправда, знаючі люди стверджують, що за останні 3-4 роки різко змінився «видовий склад» браконьєрів. Усе рідше і рідше на воду виходять звичайні роботяги з Вільховатки чи Кишеньок. І все частіше й частіше ряди браконьєрів поповнюють люди в погонах і при посадах. Навесні ми вже писали про затриманих у водах Дніпродзержинського водосховища співробітника СБУ та чиновника банку. До речі, спробуємо ще й дізнатись, чим закінчилась та історія: чи був хтось покараний, чи все «спустили на гальмах».
Днями поряд із Світлогірським у водах Дніпродзержинського водосховища закрутилась чергова інтрига. У неділю 7 липня між 13-ою та 14-ою годинами дня працівник охорони РЛП «Нижньоворсклянський» отримав повідомлення про те, що на воді з’явились браконьєри. Телефонував рибалка, який вудив рибу, сидячи в очереті. Чоловік помітив, що двоє незнайомців серед білого дня почали «глушити» рибу електровудкою.
На вказане місце вирушив човен, у якому знаходились Олександр Чигирин і Олег Сєров. Побачивши двох незнайомців у алюмінієвому човні, співробітники «Нижньоворсклянського» зажадали від них відповідних пояснень. Один із «рибалок» показав посвідчення інспектора Полтавадержрибохорони, інший виявився працівником Комсомольського ГОКа. Той, що назвався рибінспектором, за словами охоронців «Нижньоворсклянського», поводив себе досить зухвало, але зрозумівши, що його ніхто не боїться, спробував відпливти з місця події. Та це йому не вдалося і справа дійшла до бійки прямо в човні. У Світлогірське викликали черговий наряд із Кобеляцького райвідділу внутрішніх справ.
…Близько 14-ої години до причала бази відпочинку «Берег» пришвартовується три моторних човна. Із них встають декілька чоловік, частина з них — у міліцейській формі. Це — співробітники Кобеляцького райвідділу внутрішніх справ. Інші — у цивільному. З першого погляду навіть важко зрозуміти, хто з них кого затримував. Лише через кілька хвилин, коли одні починають складати протоколи, а інші відповідати на запитання, стає ясно, хто є хто. На місце події починають підходити зацікавлені подією люди. Загальну увагу привертає невеличка, розміром 30 на 30 сантиметрів, пластмасова коробочка. То — так звана «самоловка», тобто пристрій, за допомогою якого браконьєри полюють на сома. Один із співробітників «Нижньоворсклянського» пояснює: «Посилається електроімпульс у воду. У сома збивається серцевий ритм чи ще щось і він спливає на поверхню. Тут його й збирають підсаками». Пізніше з глибин Інтернету вдається дізнатись, що сом належить до породи риб, особливо чутливих до електроструму. Одні водні мешканці, відчувши електричні розряди, зариваються в мул на дні, інші — застигають на глибині, а соми, форель на інша цінна риба ніби самі йдуть у руки браконьєрів.
Двоє чоловіків, яких опитують міліціонери та співробітники «Нижньоворсклянського», ведуть себе по-різному. Старший, у сонцезахисних окулярах, відмовчується і помітно хвилюється. Один із працівників турбази неголосно каже, звертаючись до свого товариша: «Глянь, як у нього руки трясуться». Інший затриманий, одягнений лише в камуфляжні штани, веде себе досить упевнено. Він голосно розмовляє, постійно пропонує допомогу в складенні протоколу. Молодика звуть Антон. Він — працівник Кременчуцького підрозділу Держрибохорони. Молодик, звертаючись до свого напарника, повчає: «Віталій, кажи правду, як усе було. Ми побачили браконьєрів, погнались, двигун на нашій лодці заглох. І тут підплива охорона парку». Працівник «Нижньоворсклянського» Олег Сєров робить балакучому юнаку зауваження: «Ти б помовчав, Антоха. Ти й так шуму на всю Полтавську область наробив». Але той не заспокоюється: «Ми ж должні дружить — рибоохорона і «Нижньоворсклянський». Нехай Терніков (від редакції: бізнесмен, власник бази «Берег») нам гарні лодки дасть і будемо ганять браконьєрів. А оці всі понти, що сьогодні, вони не нужні». Дивлячись на говіркого хлопця, один із співробітників міліції впівголоса каже: «По-моєму, він п’яний. Це ж у Світлогірському ніхто його не освідєтєльствує. Прийдеться в Кобеляки везти».
Співробітники «Нижньоворсклянського» складають протоколи про незаконне перебування на території парку. Із речових доказів у них лише згадана «самоловка». Рибу й підсаки затримані нібито викинули у воду. Із розмови стає зрозуміло, що знаряддя лову зараз шукають, пірнаючи у водосховище.
Більшість із людей, які спостерігають за всім цим дійством, голосно висловлюють своє обурення діями браконьєрів. Кажуть: «Їм би оті «самоловки» на шию почепити — та у воду».
Як стало відомо редакції, через кілька днів працівники «Нижньоворсклянського» склали протоколи на Антона і Віталія щодо вилову риби незаконними знаряддями лову. Чоловіка з посвідченням рибінспектора перевірили на наявність алкоголю в крові. Він виявився нетверезим. Ось тут виникає запитання: що робив посадовець у «Нижньоворкслянському», перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та взявши собі в напарники чоловіка з неоднозначною серед рибалок репутацією та ще й маючи в човні електровудку? І що криється за пропозицією рибінспектора дружити з охоронцями «Нижньоворсклянського»?
