13 липня 2013 року у Кременчуцькій виховній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області відбувся ХХІІ фестиваль художньої самодіяльної творчості засуджених «Червона калина». Цього річ він проходить за тематикою "125 річниця від Дня народження А.С. Макаренка".
Адміністрація колонії розпочала підготовку до фестивалю більше місяця тому. На території установи заздалегідь розвісили величезні банера із портретами Антона Макаренка та Василя Сухомлинського і їх крилатими висловами: «Якомога більше поваги до людини, і якомога більше вимогливості до неї», «Людина не може жити на світі, якщо у неї немає попереду нічого радісного», «Самовиховання – це не щось допоміжне у вихованні, а його фундамент. Ніхто не зможе виховати людину, якщо вона сама себе не виховує» тощо.
Перед входом до клубу розгорнув свою виставку музей А.С.Макаренка, що у Кременчуці, з демонстрацією експонатів кременчуцького періоду життя Макаренка. Далі – виставка робіт вихованців колонії. До речі, роботи вихованців постійно беруть участь у різних конкурсах, а вишита бісером картина «Натхнення» була придбана місцевим високопосадовцем на Благодійному Балу.
Кременчуцька виховна колонія прийняла емблему та корогву «Червоної калини» від Ковельської виховної колонії, що на Волині.
Життя Антона Семеновича Макаренка тісно пов’язане з Кременчуком, тому на початку фестивалю гостям було продемонстровано відеоролик про становлення Антона Семеновича як педагога та людини, яка присвятила своє життя роботі з неповнолітніми злочинцями.
Весь фестиваль був побудований на контрасті: колонія за часів Макаренка та колонія сьогодні. Навіть оформлення сцени підтримувало основну ідею – на одній половині куліс кінострічка із фотографіями із «Педагогічної поеми», а інша половина із життя Кременчуцької виховної колонії у наші часи.
Контраст був в усьому: жартівливі сценки та танцювальні номери змінювали глибоко ліричні пісні, які викликали бурю емоцій у глядачів. Особливо зворушливо звучала пісня Дениса Попова «Мама», яка змусила плакати не лише жінок, а скупа чоловіча сльоза навернулася у багатьох представників сильної половини людства. А потім сліз було ще більше, коли вихованці вийшли до свої матерів із квітами та просили вибачення за те, що вони зараз у колонії.
Далі був захоплюючий виступ атлетів. Хлопці, які займаються у секції по воркауту самостійно поставили номер із елементами акробатики, групового віджимання та вразили навіть журналістів, які в силу своєї професії бачили чимало талантів.
Для п’яти вихованців колонії настала хвилююча мить отримання паспорта та побажання бути гідним сином України від заступника Автозаводського райвідділу Державної міграційної служби Олени Коль. А двом вихованцям начальник Кременчуцької виховної колонії Юрій Величко вручив довідки про умовно-дострокове звільнення.
«Я вже восьмий раз відвідую фестиваль «Червона калина» і кожен раз переконуюсь, що хлопці роблять це із задоволенням та натхненням. Якби їм не подобалося, то примусити виступати на сцені чи вишивати картини було б складно. Дивлячись на це дійство, справді отримуєш масу задоволення. Бажаю колективу установи та вихованцям перемоги на фестивалі» - звернувся до присутніх начальник управління ДПтС України в Полтавській області генерал-майор внутрішньої служби Микола Ісаєв та подарував DVD програвач з функцією караоке. Всі гості прийшли не з порожніми руками. Подарунків було безліч, від солодощів до оргтехніки.
Символи фестивалю помандрують до Прилуцької виховної колонії, що на Чернігівщині.
