Хтось народжується щасливим, комусь доводиться пережити складні обставини долі, але є і такі випадки, коли немає змоги щось змінити самостійно. З самого народження дитини, її життя та виховання покладено на дорослих, а тому болісно спостерігати за малечею, чию долю понівечено та зруйновано. Відсутність батьківського тепла, маминої колиски на ніч, іграшок та подарунків на свята від рідних — це життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони виховуються в інтернатах, мають одяг та їжу, влітку відпочивають у оздоровчих таборах, але єдине — їх ніхто не чекає, їм нікому пожалітись про забитий синець чи успіх у спортивних змаганнях. Саме тому наша держава реалізовує програму створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
Роль сім’ї для дитини надзвичайно важлива. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження. Вони допомагають відчути взаємне тепло і любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, виховують їх, задовольняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні в самостійному житті. Усі ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була.
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я.
Сімейні форми влаштування забезпечують соціальний захист, захист майнових та житлових прав дитини, догляд, виховання.
З метою забезпечення індивідуального підходу до виховання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківської опіки, формування її особистості в умовах сімейного піклування в Україні розпочато роботу зі створення інституту прийомної сім’ї.
Під час перебування дитини в прийомній сім’ї держава не тільки фінансує, а й контролює утримання і виховання дитини, надає допомогу в її розвитку, соціалізації, організовує соціальний супровід сім’ї та дитини.
Прийомна сім’я — це сім’я, яка добровільно взяла з інтернатних закладів від 1 до 4 дітей для виховання і спільного проживання. Функціонування прийомної сім’ї регулюється Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Метою створення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім’ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення ними навчання в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.
Особливістю прийомної сім’ї як альтернативної форми сімейного влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, є те, що:
— дитина, яка виховується у ПС, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за нею залишаються всі пільги, передбачені законодавством для таких категорій дітей;
— кандидати в прийомні батьки обов’язково проходять курс підготовки, розрахований на вивчення проблем, пов’язаних із приходом у сім’ю нового вихованця, опанування соціального статусу — вихователя прийомної дитини;
— прийомні батьки для вирішення негараздів із прийомною дитиною співпрацюють із соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження прийомної сім’ї. Соціальний працівник виступає посередником між прийомною сім’єю та державними структурами, які опікуються проблемами дітей;
— утримання прийомної дитини в сім’ї фінансується державою, одному із прийомних батьків виплачується грошове забезпечення;
— сім’я отримує статус «прийомної» на підставі рішення місцевого органу виконавчої влади між прийомними батьками й органом, який приймає рішення про створення прийомної сім’ї, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї на виховання та спільне проживання, який визначає права і обов’язки обох сторін.
Прийомними батьками можуть бути особи працездатного віку, що пояснюється захистом інтересів прийомної дитини — окрім бажання дорослих слід враховувати ще й те, що дитина не повинна ще раз переживати втрату близьких людей.
Відповідальність за створення і функціонування прийомної сім’ї покладається на райдержадміністрацію або виконавчий комітет міськради. Безпосередня робота з кандидатами на створення прийомної сім’ї та діючими прийомними сім’ями покладається на місцеві служби у справах дітей і центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
ДБСТ (дитячий будинок сімейного типу) — це окрема сім’я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває в шлюбі і бере на виховання і спільне проживання не менше п’яти дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування.
Виховання в ДБСТ чи ПС дитини, яка позбавлена можливості перебувати в біологічній родині, спрямоване на надання їй можливості в сімейному оточенні засвоїти соціальні правила і норми життя. Вони виконують функції соціального і соціалізуючого інституту. Однак, для дитини, яка була позбавлена батьківського піклування і направлена на виховання в такі заклади, їх соціальна сутність набуває специфічного забарвлення.
Однією з специфічних відмінностей ПС та ДБСТ від усиновлення та опіки (піклування) є державна соціальна підтримка таких сімей, що реалізується в формі соціального супроводження. Також особливістю діяльності ПС є державне фінансування такої родини, виділення коштів на утримання дітей. Вихованці ПС перебувають на державному забезпеченні. Щомісячно батькам виділяються кошти на харчування вихованців, придбання для них одягу, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книг, інвентарю та устаткування, а також кошти на сплату комунальних послуг.
На сьогодні соціальний інститут улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, закріплено законодавчо, а практика влаштування цих дітей до ПС та ДБСТ у країні щорічно розширюється.
Тож закликаємо взяти до уваги вище подану інформацію і, маємо надію, бажання створити прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу виникне і у вас. Можливо, якась дитина, позбавлена батьківської любові, прямо зараз чекає саме на вас!
За додатковою інформацією звертайтеся до районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за телефоном — 3-38-16 чи особисто завітавши на прийом: місто Кобеляки, вул. Касьяна, 26 (Будинок культури, І-й поверх).
