Кривава розправа в будинку сімейного типу шокувала жителів села Цибульківка, що на Дніпропетровщині.
За інформацією, яка розміщена на офіційному сайті ГУМВС України в Дніпропетровській області, 20 липня о 12:55 диспетчеру бригади швидкої медичної допомоги повідомили, що в одному з будинків села Цибульківка Царичанського району сталася сімейна сварка і потрібна медична допомога. За 20 хвилин на місце події прибули правоохоронці, які виявили на подвір’ї біля воріт тіло 47-річної господарки будинку. Жінка отримала ножове колото-різане поранення шиї, два поранення черевної порожнини та два поранення спини. Оглядаючи будинок, працівники Царичанського райвідділу виявили у вітальній кімнаті 10-кімнатного одноповерхового будинку тіло неповнолітньої дівчинки. 14-річна донька загиблої жінки лежала на підлозі з різаним ножовим пораненням шиї, правої руки та ноги. Продовжуючи оглядати дім та подвір’я, працівники міліції виявили в сараї тіло 43-річного господаря будинку.
Також у інформації йдеться, що о 12:30 школярка накривала обід, коли між нею та вітчимом із незрозумілих причин виникла сварка. Чоловік не довго думаючи, узяв зі столу кухонний ніж та завдав дівчинці три ножові поранення. Мати, побачивши це, почала тікати, але чоловік наздогнав її на подвір’ї та завдав п’ять ножових поранень. Потім зловмисник зайшов до сараю, перекинув мотузку через дерев’яну балку на стелі та повісився.
Інші діти на момент сварки та подальших подій також перебували в будинку. Вони не постраждали.
За інформацією інших інтернет-видань, у дитячому будинку сімейного типу подружжя виховувало десятьох дітей. Двоє їхніх спільних дітей, донька жінки, яка загинула, і семеро прийомних дітей віком від 3 до 13 років. Усі дев’ятеро вцілілих дітей зараз знаходяться в санаторії, з ними працюють психологи. Як запевняють сусіди, щомісячно сімейство отримувало 20 тисяч гривень допомоги.
Вихованці дитбудинку, де сталися криваві вбивства, ніколи не скаржилися на прийомних батьків, у соцпрацівників також не виникало до них ніяких підозр. Родина добре себе зарекомендувала в соціальних службах. Уперше сім’я з села Цибульківка взяла сиріт під свою опіку ще в 2007 році. І з того часу в соцпрацівників не було жодних нарікань на опікунів. Тож коли минулого року вони виявили бажання всиновити більше дітей, щоб отримати статус дитячого будинку сімейного типу, ні в кого з чиновників не виникло до них запитань чи підозр. Водночас односельчани говорять про родину різне. Одні розповідають, що вони були не дуже відкриті та неохоче спілкувалися з сусідами, навіть не пускали нікого до себе у двір. Також говорять, що ситуація в будинку сімейного типу була далекою від благополучної. Дехто вголос заявляє про прояви педофілії з боку вбивці. Розповідають і про його схильність до тиранії. Хоча зовні він справляв враження врівноваженої людини, навіть ходив у церкву, але не православну. При цьому, селяни дуже ображаються на заяви чиновників, котрі стверджують, що односельці заздрили вбивці. Інші, навпаки, добре відгукуються як про голову родини, так і про дітей. Мовляв, діти не мали проблем із законом, були успішні в навчанні, доглянуті, регулярно їздили в табори. Вони не скаржилися на життя та любили своїх прийомних батьків. Батько сімейства ніколи не був помічений у зловживанні алкоголем або в спалахах гніву.
Після цієї жахливої трагедії було створено спеціальну комісію, яка розбиратиметься з трагічними обставинами, оскільки подвійне вбивство та самогубство голови родини для багатьох стало великою несподіванкою.
Через те, що зараз є багато сімей, охочих утворити дитбудинки сімейного типу, чиновники кажуть, що дітей швидко роздадуть у родини. Однак намагатимуться їх не розділяти. Говорять, у двох хлопчиків, які доводяться один одному братами, є родичі. І, мовляв, вони вже заявили про намір узяти їх під свою опіку. На разі з дітьми працюють психологи.
Соціальний працівник, яка слідкувала за цією родиною, наголошує, що ніколи не отримували скарг на них. За тиждень до трагедії була в гостях і, як і раніше, нічого підозрілого не помітила.
— Сім’я завжди характеризувалась із позитивної сторони. Ніщо не насторожувало і все було добре, я не можу пояснити, що сталося, — каже провідний спеціаліст Царичанського районного центру для сім’ї, дітей та молоді Валентина Проскурня.
За регіональною програмою «Родина для дитини» кожна п’ята сирота має виховуватись у будинку сімейного типу. Лише за останні півроку під таку опіку потрапило понад сто дітей.
Фахівці наголошують: «Так, Дніпропетровщина — лідер із опікунства, але в гонитві за показниками треба ретельніше перевіряти родини, які хочуть усиновити дітей. Батькам потрібні ґрунтовні курси підготовки до опікунства, постійна підтримка психологів, жорсткий контроль соцпрацівників і щорічний медогляд, зокрема і психологічний, дітей та батьків».
Згідно з заявою департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Дніпропетровської ОДА, відтепер на Дніпропетровщині посилять психологічний супровід сімей. Таке рішення ухвалив голова облдержадміністрації Дмитро Колєсніков після трагедії в Цибульківці.
— Безумовно, цибульківська трагедія — це нетиповий випадок. Він стався в родині, яка була соціально благополучною, а тому важливо сьогодні проаналізувати ситуацію та розробити модель посилення саме психологічного супроводу сімей. Такі завдання покладено на робочу групу, — наголосив Колєсніков.
Він нагадав, що в області діє система соціального супроводу та підтримки кризових, багатодітних, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. Вона дозволяє вирішувати соціальні проблеми виховання підростаючого покоління. До робочої групи ввійшли професійні психологи, представники соціальних служб, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, медичні працівники, експерти.
Керівник регіону наголосив, що причини та обставини трагедії в Цибульківці розслідують правоохоронні органи. Вочевидь, вона не мала соціального підґрунтя. Родина отримувала всі передбачені законом виплати та допомогу. Діти ходили до школи, батьки цікавилися їхньою успішністю та поведінкою і родина позитивно характеризувалася вчителями. Діти перебували під постійним наглядом соціальних служб, цього року вони оздоровилися в дитячому таборі відпочинку. Сім’я мала великий будинок, де було створено всі умови для проживання дітей. Сигналів про проблеми в сім’ї не надходило ані в соціальні служби або правоохоронні органи, ані на спеціалізовані «гарячі лінії».
