Чергове наше опитування стосувалося довіри до правоохоронних органів. За його результатами ми зробили висновок, що більша частина новосанжарців міліції не довіряє. Ще частина боїться говорити правду.
Питання довіри народу до правоохоронних органів стало особливо гострим після ряду епізодів в Україні, пов’язаних з незаконними діями міліції. Зокрема, після подій у Врадіївці, які спричинили до особливо високої точки народного кипіння.
Не так давно Інститут соціології НАН України оприлюднив інформацію, що лише 1 відсоток українців довіряє міліції. Звісно, ця цифра має насторожувати, адже сама міліція повинна оберігати та захищати народ, а люди, власне, не впевнені в такому захисті. Чому так відбувається та чи довіряють новосанжарці правоохоронним органам? Саме це ми вирішили з’ясувати і в Нових Санжарах, на базарній площі.
Одразу зазначимо, що в нашому актуальному опитуванні взяло участь 50 чоловік. Питання звучало наступним чином: «Чи довіряєте Ви правоохоронним органам?» Результати опитування такі:
«Ні, не довіряю» — 29 респондентів;
«Не знаю, не визначився» — 16 чоловік;
«Так, довіряю» — 5.
Далі зупинимося більш детально на результатах опитування та думках новосанжарців з цього приводу. Як з’ясувалося, абсолютна більшість опитаних не довіряють міліції. З різних причин. Приміром, одна жіночка розповідає:
— Я не довіряю міліції. З власного життєвого досвіду. Було, що мені ледь хату не знесли. Я ж викликала міліцію, вона і приїхала, але з моїм бензином, бо в них, бачте, свого не було. Ну, хай вже, приїхали з моїм бензином. Ага, склали протоколи, а потім сказали: «Ну що ми можемо зробити? Самі розумієте…» І так не в мене однієї. Нічого не хоче робити наша міліція.
Бездіяльність міліції підтверджує багато наших респондентів, які говорять, що зараз міліція не тільки не виконує добросовісно свої обов’язки, а сама є корумпованою та коїть злочини.
— Можуть посадити невинного, — говорить одна з респонденток, — а винний гулятиме на волі. Он з села мого жінка вбила свого чоловіка. І гуляє на волі вбивця ненаказаний. Ще може вбити кого-небудь…
Один з чоловіків у відповідь зауважує:
— Їм можуть довіряти хіба хворі або люди несповна розуму.
Один з опитаних різко відхрещується від самої думки про довіру до органів правопорядку:
— Боже упаси довіряти!
Деякі люди, відповідаючи, також зауважують:
— Яка влада, такі і правоохоронні органи.
Більшість опитуваних до питання про міліцію ставилися досить спокійно. Але деякі реагували на нього надзвичайно гостро і запально:
— Була б моя воля — повбивав би! — різко висловися один з опитуваних чоловіків.
Ось така вона, народна любов до «органів». Заради справедливості потрібно зауважити: люди більше довіряли б правоохоронним органам, якби ті чесно виконували покладені на них обов’язки. Повага і шана від народу була б належною. А так, мовляв, що заробили, те і мають.
З нашого опитування вийшло, що довіряють правоохоронцям лише десята частина новосанжарців — 5 чоловік з 50. З них лише один відповів досить впевнено:
— Правоохоронні органи нас охороняти повинні. Я їм довіряю.
Ще кілька чоловік, здавалося, не знали, як відповісти. Склалося враження, що люди просто боялися відповісти «невірно». Тому на всяк випадок казали, що довіряють. Це враження підтвердив наступний факт. Один з респондентів сказав журналісту, що «довіряє» правоохоронцям. Але щойно той відійшов на кілька кроків, як людина сказала своєму співбесіднику:
— Та не довіряю я. Але сказала, що довіряю, бо хто знає, що вони там писатимуть.
Потрібно зауважити, що подібні відповіді на догоду невідь-кому можуть не показувати думку народу загалом. Не бійтеся говорити вголос, що думаєте. Адже чим голоснішою буде ваша думка, тим яснішою стане позиція народу взагалі. Ми не повинні боятися «органів», адже вони, згідно закону, лише охороняють наші ж права, записані у Конституції України. Закономірно, що чим більше ми будемо мовчати про незаконні дії правоохоронних органів, тим гіршою ставатиме ситуація. Опитування показує, що правоохоронним органам не довіряють і у Нових Санжарах. Отже, люди їх роботою незадоволені. У той же час досить дивним видається, що дехто і досі боїться сказати свою думку, навіть в анонімному опитуванні. А це поганий знак. Адже українці довго бояться, мовчать і терплять. А потім зриваються і влаштовують міліції Врадіївку або Святошине. У Нових Санжарах так не буде, принаймні зараз. Але без змін у роботі міліції і наше селище у майбутньому може дочекатися штурму райвідділу.
