Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. Батьківщиною амброзії є Північна Америка. Засмічує вона всі польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки та пасовища, пустирі та інші необроблювані землі.
Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30–40 тисяч насінин, а окремі екземпляри — до 80–100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть.
Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання — амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи в ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, проходить різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.
Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, шротом, транспортними засобами. Після проведення культивації залишки рослини, присипанні вологим ґрунтом, утворюють додаткове коріння й добре розвиваються. Якщо амброзію полинолисту скосити, від її прикореневих частин відростають нові паростки, особливо за наявності вологи в ґрунті. Відростає амброзія від стебла та його частин, що залягають на 3–5 см нижче поверхні ґрунту, а не від коріння.
Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати навіть бур’яни, уже не говорячи про культурні рослини. Унаслідок високої забур’яненості карантинним бур’яном та надмірного висушування ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується повністю, його з таких полів навіть не збирають (за середньої забур’яненості урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи — на 35 %).
Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення:
— фітосанітарних заходів (контроль за фітосанітарним станом підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження карантинного режиму);
— агротехнічних (ліквідаційних) заходів (застосування гербіцидів, створення агрофітоценозів, механічне скошування тощо).
Механічне скошування рослин амброзії полинолистої до її цвітіння задля знищення — неефективне. До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла вона здатна до швидкого відтворення наземної частини (із легкістю утворює декілька продуктивних стебел). Механічне скошування рослин амброзії полинолистої застосовують після початку ії цвітіння, коли зрізана рослина вже не здатна утворити продуктивні стебла і гине. Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів.
Ураховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань усіх землекористувачів. Порушення вимог фітосанітарних заходів щодо знищення амброзії полинолистої спричиняє накладення штрафів як на посадових осіб, так і на громадян.
Таким чином, щоб запобігти поширенню та контролювати чисельність амброзії полинолистої в агроценозах і на необроблюваних землях, потрібно застосовувати всі заходи одночасно, зокрема, запобіжні та винищувальні (механічні, хімічні).
