В Україні триває адміністративна реформа. Та більшість людей про неї нічого не знають.
Зараз на Кобеляччині, як і в усій країні, проходить обговорення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Сьогодні ми живемо в адміністративно-територіальній системі, що склалася ще в грудні 1934 року, коли з губерній і волостей були створені області та райони. З того часу все так і залишилося. Хоча умови і темп життя кардинально змінилися. За словами начальника відділу нормативно-правового, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Кобеляцької районної ради Анатолія Кучеренка, суперечності між новими умовами і старим територіальним устроєм наскільки глибокі, що вони є гальмом усіх реформ, які могли б відбутися в нашій країні. Він стверджує, що адміністративно-територіальна реформа є однією з найдорожчих у світовій практиці реформ. Її проведення неможливе без модернізації сфери освіти, медицини та інфраструктури. І для того, аби реформу втілити в життя, необхідні колосальні кошти.
Сьогодні в районі відбувається обговорення Концепції місцевого самоврядування. Вона включає в себе два етапи. Перший — до 2015 року, під час якого відбуватиметься узагальнення досвіду, вноситимуться пропозиції та зауваження. Також у цей час проводитиметься роз’яснювальна робота. Під час другого етапу, який триватиме до 2020 року, відбуватиметься безпосереднє впровадження реформи в життя.
За словами Анатолія Івановича, існують різні варіанти проведення реформи. Наприклад, у одному з варіантів йдеться про укрупнення 24 областей та створення замість них восьми територіально-адміністративних округів: збереження Автономної Республіки Крим та створення семи регіонів. У іншому варіанті описується скасування областей та облаштування замість них 225 окремих регіонів за кількістю виборчих округів.
— Як буде — покаже час, — стверджує Анатолій Кучеренко. — Але перекроювання карти України — не головне. Дана концепція пропонує, по-перше, укрупнення територіальних громад.
Як приклад, він навів сусідню Польщу: чисельність населення України становить 46 мільйонів, а Польщі — 36. До того ж в Україні існує 13 тисяч сільських рад, а в Польщі — їх усього 2200.
За офіційними даними, за останні 35 років у районі з’явились десять сільських рад. Це при тому, що кількість населення скоротилась на 19 тисяч.
— Тому виникає питання, чи доцільно мати таку кількість сільських рад, якщо наші польські колеги справляються зі своїми завданнями куди краще з меншою їх кількістю, — зазначає Анатолій Іванович.
Дана Концепція пропонує адміністративно-територіальний устрій із трьох рівнів: базовий (громади), районний та регіональний: області, Автономна Республіка Крим, Київ та Севастополь. Адміністративний центр повинен бути максимально наближеним до географічного центру. На кожному рівні, відповідно, мають функціонувати сільська, селищна, міська, районна ради, райдержадміністрації та їх виконавчі органи.
Далі, за словами Анатолія Івановича, мають створитись належні матеріальні, фінансові та організаційні умови для здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень.
— Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 2,5 мільйони осіб, а кількість населених пунктів — на 348 одиниць, — стверджує Анатолій Іванович. — Разом із тим, кількість сільських рад збільшилася на 1067 одиниць. 1129 громад мають кількість населення меншу, ніж 500 осіб. У більшості з них не створено, відповідно до законодавства, виконавчих органів місцевих рад, немає бюджетних установ та комунальних підприємств. Тому органи місцевого самоврядування таких громад фактично не можуть здійснювати надані їм законом повноваження. Концепція пропонує суттєво розширити права органів самоврядування щодо визначення податкової бази та регулювання ставок оподаткування. Територіальні громади матимуть право розпоряджатися земельним ресурсом у межах своєї території. Також передбачається по-новому ввести розрахунок обсягу дотації вирівнювання з державного бюджету та надання її безпосередньо місцевому бюджету.
Анатолій Кучеренко наголосив, що обговорення проекту Концепції триватиме до вересня цього року. Тому всі мають долучитися до цього процесу і висловити свою точку зору.
Логіку ініціаторів законопроекту зрозуміти можна: менше адміністративних одиниць — легше управляти фінансовими потоками, а ще керувати регіонами стане набагато простіше. Та насамперед територіальні громади мають бути самодостатніми. Адже саме самодостатність, фінансова незалежність територій, гідне життя людей мають ставитися за мету при проведенні реформи системи місцевого самоврядування.
Ми вирішили вийти на вулиці нашого міста та поцікавитись у кобелячан, чи знають вони щось про реформу місцевого самоврядування в Україні. З-поміж усіх ми обрали двадцять чоловік різного віку. У основному, це були люди віком від 18 до 65 років. Як виявилось, з усієї кількості респондентів, лише четверо дещо чули про реформу чи читали з засобів масової інформації. Та відповісти, потрібна вона для України чи ні, не змогли. Решта говорили, що чують про неї вперше. Тому висловити свою думку також не змогли.
