Чомусь ці поняття сприймаються як діаметрально протилежні, чи не так? Принаймні, останнім часом часто стикаюся саме із такими формулюваннями:
— Якщо це робити по закону — це довго, дорого і практично нереально. Можна ще по-людськи. Тоді простіше, але це вже буде неофіційно. Тому що раптом якась перевірка — не відкрутишся.
Парадоксальна річ виходить. Є одна велика держава. У якій купа міністерств, установ та організацій, які повинні працювати заради однієї кінцевої мети — економічного добробуту країні, вседержавного покращення чи ще чогось там. Проте в реальності все виходить зовсім не так. От хочете ви відкрити якийсь новий об’єкт, у селі чи селищі — не важливо. Здавалося б, беріть, будуйте і відкривайте. Проте є деякі «але». Перед тим, як вам відкритись, до вас прийдуть пожежники, ветеринари, санстанція, міліція, шостий відділ, ще хтось там. І нарешті — хлопці з обленерго, які попрохають оплатити підключення нового об’єкту. Подумаєте ви — і відкриватись перехочете. Або всерйоз задумаєтесь над майбутнім своєї справи. Адже приходити вони будуть і надалі. Із різною періодичністю.
Здавалося б, якщо я хочу відкрити чи створити щось нове, дати комусь робочі місця, мені й усі дороги мають бути відкриті. Ніяких «перевіряючих», тільки «сприяючі». Адже те, що буду робити, принесе користь державі. І вона має бути в мені зацікавлена. А на ділі виходить, що це не так. Тому що в реальності ніякої цілісної держави немає. Є якісь окремі структури, які дбають про планові показники і захищають лише свої вузькопрофільні інтереси. По-людськи тебе можуть зрозуміти, але за законом обов’язково оштрафують. Тому що буде підстава. А вона є практично завжди.
То що тоді виходить: жити за законом — погано? Ні. Погано, коли закон спрямований лише на те, щоб покарати. І не враховує особливостей кожного випадку. Адже в житті трапляються різні ситуації, які можна було б вирішити просто по-людськи.
От, приміром, взяти хоча б розчищення річки. Щоб провести його за законом, потрібно замовити проектну документацію, почекати якийсь час, заплатити за неї чималу суму і лише потім почати роботи. А можна по-людськи.
— Я чув, як на Західній Україні люди просто знайшли гроші, купили земснаряд і розчистили собі річку. Без документації і проекту. Але це, звичайно ж, незаконно, — розповідає мені один знайомий.
Ці люди зробили щось погане? Ні. Навпаки, допомогли рідному краю — розчистили замулену річку. А спробуйте повторити щось подібне у нас. Приїдуть і вас оштрафують. Якщо не екологія, то якась природоохоронна прокуратура. За порушення закону. Хто ж вам дасть робити без проекту? Ніхто. Хоча складається враження, що їх придумали лише для того, аби проектні організації заробляли грубенькі грошики на бюджетниках.
Звичайно, я не закликаю відмінити букву закону. Проте у кожному окремому випадку головним мірилом має виступати здоровий глузд. І якщо закон йому суперечить, можна вчинити по-людськи. Звичайно, якщо це на благо країни, а не власної кишені.
