Що рік наступний нам готує?

Є в українців така прикмета: «Як Новий рік зустрінеш — так його і проведеш». Прикмета, прямо скажемо, не беззаперечна. Особливо в контексті нав’язливої реклами однієї із фірм, котра пропагує свою горілку. Якщо весь рік безпробудно вживати алкоголь, то точно гарним він не буде.
В Кобеляках рік розпочався погано — із трагедії. Ледве не під новорічною ялинкою загинув чоловік. Тому не дай Бог такого року ні владі, ні людям, ні державі в цілому. А от для газети «ЕХО» рік розпочався гарно. Не дивлячись на придуману та справжню кризу, у нас зріс тираж. І не лише за рахунок новосанжарських передплатників, які скуштували «свіжу» пресу. Як виявилось, в газети є резерви для зростання і в Кобеляцькому районі. Що ж, будемо намагатись утримувати таку тенденцію і в році 2010‑ому.
Знаємо, що деяка частина кобелячан незадоволені появою в газеті чималої кількості публікацій, в яких йде мова про життя та події сусіднього району. Що ж, можливо не всім цікаво знати про те, як живуть сусіди. Про смаки не сперечаються, їх — виховують. Тому ми просто намагатимемось ставити більш високі вимоги до якості власних статей, шукатимемо такі теми, котрі цікавили б усіх.
А в кінці-кінців можливий такий варіант, коли відбудеться розділення газет. Одна буде — «ЕХО» для Кобеляк, друга — для Нових Санжар. Вже зараз зрозуміло, що наш Новосанжарський кореспондент Володимир Паршевлюк повністю зможе забезпечити «свіжою» та цікавою інформацією своїх земляків. Але ж є ще й фінансова сторона питання. Потрібно досягти рівня хоча б в 1,5–2 тисячі новосанжарських читачів. Щоб тамтешня «ЕХО» окупалась і приносила прибуток.
Хоча є й інший варіант. Можна знайти спонсора, «лягти» під дядька з грошима і він забезпечить миттєвий ріст тиражу. Таких прикладів по Україні чимало. Та дядьки з грошима люблять, щоб журналісти писали про них. Куди дядько поїхав, що вдячному народу подарував, де двері почепив чи гвіздка забив. І яку видатну промову виголосив. Воно вам нада, як кажуть в Одесі? Нам — точно не нада. Адже жоден спонсор, ніякі гроші не замінять відчуття свободи. А якщо вперто і довго трудитись, то будуть і гроші, і відчуття комфорту. І не лише у журналістів, а і в їх читачів — селян, робітників, пенсіонерів і студентів, фермерів і бізнесменів.
От вам і відповідь на те, що готує рік 2010‑ий. Праця, праця, і ще раз праця. Так що, потрудимось і в році поточному, і в багатьох наступних.

Логін:
Пароль:
запам'ятати