Читайте також:
Будуть гроші – будемо жити
Бюджетні запаси скінчились, але на зарплату вистачить
У новий, 2010, рік Кременчук увійшов з нульовими бюджетними ресурсами – усе, накопичене до кризи у період щедрого 2008-го, місто давно використало. Тож 2010 р. для Кременчука буде скрутним, – прогнозує мер М. Глухов. До того ж, Верховна Рада не затвердила Держбюджет, парламентарі більше переймаються виборами, ніж тим, як жити містам за відсутності головного фінансового закону на новий рік. Вихід один – орієнтуватися на бюджет-2009 та жорстко заощаджувати, щоб не витратити зайвого. На місяць припадає 1/12 від загальної суми торішнього міського бюджету – це близько 26 млн грн. Із цих коштів 21 млн піде на зарплату бюджетникам, решта – на оплату енергоносіїв. «Фінансуватимуться лише захищені статті бюджету, – зазначає перший заступник міського голови Володимир Онищенко. – Боргів із зарплати, я вважаю, не виникне, хоча кількаденні затримки у виплаті цілком імовірні».
Безробіття відступає
Міський голова Микола Глухов – реаліст, тож оптимістичних прогнозів на 2010 р. не робить. На його думку, значного покращення ситуації у міській промисловості чекати не варто, але й подальшого скорочення штатів не буде. Бо далі скорочувати вже неможливо – на підприємствах залишився необхідний мінімум працівників, здебільшого це кваліфіковані кадри, втрачати які просто нерозумно.
А ось директор міського Центру зайнятості населення Володимир Нападайло вказує на тенденцію зменшення кількості безробітних на біржі праці. Зрушення сталися наприкінці 2009 р., коли вагонобудівний та сталеливарний заводи розпочали активний прийом на роботу і надали до Центру заявки на 600 вакансій. На кінець минулого року чисельність офіційно зареєстрованих безробітних у Кременчуці скоротилася майже на 1000 осіб і становила 3990.
За відсутності постійної роботи можна підзаробити на тимчасовій. У 2010 р. Центр зайнятості планує продовжити практику залучення безробітних до оплачуваних громадських робіт і просить на це вдвічі більше коштів з міського бюджету, ніж у 2009 р. – 200 тис. грн.
1,75 грн – тариф незмінний
Завідувач міського транспортного відділу Володимир Кургаєв стверджує, що підстав для перегляду вартості послуг міських перевізників наразі немає. Тарифи не підвищаться, принаймні упродовж І-го кварталу – до виборів міського голови. Але й не зменшаться, бо зворотній процес – це нонсенс. Не з’являться у 2010 р. й нові маршрути, бо міськвиконком й досі не отримав результати досліджень КДУ ім. М. Остроградського щодо оптимальної схеми руху громадського транспорту у Кременчуці. Причина в тому, що за проведену 2 роки тому роботу мерія винна університету ще 40 тис. грн.
Інвестор для сміття
КАТП-1628 – головний сміттєприбиральник міста, у боргах, як у шовках: що ні сесія міськради, то мільйон для покращення становища підприємства. Лише упродовж 2009 р. КАТП з бюджету було виділено близько 4 млн грн. Варто сподіватися, що у цьому році ситуація й справді покращиться – у 2010-й КАТП увійшло з новими тарифами та аж 3-ма закордонними претендентами на наше українське сміття. У мерії розглядають пропозиції трьох німецьких фірм та вирішують питання створення на базі КАТП спільного підприємства, де частка інвестора становила б 51%.
А на Деївському сміттєзвалищі цього року знову ж таки німці мають розпочати видобування підземного газу. Газ використовуватимуть для побутових потреб та для освітлення території полігона, де заплановане зведення першого на Полтавщині сміттєпереробного заводу.
Широку дорогу малому бізнесу!
За кількістю підприємців малого та середнього бізнесу Кременчук давно значиться у числі перших в Україні. Тенденція розвитку цієї сфери зберігатиметься й надалі, – зазначає віце-мер Олександр Биков. І добре, бо 60% доходів міського бюджету – це податки, сплачені приватними підприємцями. Сьогодні у Кременчуці зареєстровано 18800 суб’єктів підприємницької діяльності, у 2009 р. власну справу розпочали 800 підприємців, фізичних та юридичних осіб, з’явилося близько 50-ти нових об’єктів торгівлі та сфери послуг.
Держава нам не допоможе, будуймо за свої
Міське управління капітального будівництва розраховує у 2010 р. на одержання 17 млн грн. Саме у таку суму оцінені роботи на об’єктах незавершеного будівництва, яких у Кременчуці чимало. Об’єкт № 1 – навчальний комплекс «школа-дитсадок» у квт. 278, який почали зводити влітку 2008 р. Загальна вартість будівництва – близько 20 млн грн, місто дуже сподівалося й досі має надію на фінансову підтримку держави, але торік не надійшло жодної копійки.
Самими обіцянками відбувся Київ і щодо співфінансування за державною програмою реконструкції двох котелень – №№ 17 та 620, у Крюкові. До останнього у 2009 р. місто чекало на 11 млн грн, чи знайдуться гроші у держави у рік виборів – невідомо.
Культурний максимум
У міської галузі культури, за оцінкою віце-мера Василя Хоменка, на 2010 р. є дві програми. Перша – програма-мінімум: зберегти існуючу інфраструктуру закладів культури та штати. Друга – програма-максимум. Тут першим пунктом значиться реконструкція Міського краєзнавчого музею, віце-мер сподівається, що у цьому році вдасться хоча б закрити розібраний фасад будівлі. У промерзлому стані музей перебуває вже другу зиму поспіль, експонати гинуть, а у влади не доходять руки до осередку міської історії та культури.
Не в кращому стані знаходиться і музей А. С. Макаренка, що у Крюкові. Реконструкцію тут навіть і не починали, хоча проект лежить вже 2 роки. Мерія все сподівається передати установу на баланс області, а там відповідають: на Полтавщині, у с. Ковалівка, вже є один обласний музей А. С. Макаренка, тож свій утримуйте самотужки.
У планах мерії:
– Нові сміттєвози. Ще 4 машини, пристосовані для обслуговування євроконтейнерів, потрібно придбати Кременчуку, аби врешті встановити всі 800 німецьких контейнерів та повністю охопити місто програмою роздільного збирання сміття. Наразі частина євроконтейнерів, придбаних ще у 2008 р., зберігається на території КАТП-1628, бо з необхідних 7-ми сміттєвозів наявні лише 3.
– Бетонні урни. Міське УЖКГ планує придбати 200 азбестоцементних урн, вартістю 170 грн кожна. Такі урни більш надійні і не приваблюють мисливців за металом, – зазначають в управлінні.
– Дорожній пилосос. Диво-машину, що влітку підмітає вулиці, а взимку розчищає та посипає піском дороги, УЖКГ планувало придбати ще у 2008 р. Були й кошти – 2 млн грн, знайшли й виробника техніки, але не вийшло. УЖКГ шкодує, проте від намірів не відмовляється.
– Шкільні фасади та харчоблоки. У 2010 р. у рамках спеціальної програми заплановано відремонтувати фасади 5-ти шкіл та 6-ти дитячих садків. Роботи оцінені у 500 тис. грн. Суму, необхідну для ремонту харчоблоків шкільних їдалень, віце-мер В. Хоменко не називає, зазначає лише, що ремонту потребують більше половини цих об’єктів.
– Молодіжний центр праці. Таку установу мають намір відкрити при міському відділі у справах сім’ї та молоді. Два спеціалісти Центру займатимуться працевлаштуванням молоді, з цією метою буде налагоджено зв’язок з промисловими підприємствами міста та створено банк вакансій і шукачів роботи.
– Коні, картинг та дзюдо. Їх поєднують плани на будівництво спортивних об’єктів у 2010 р. Зокрема заплановано зведення кінноспортивної школи на Молодіжному, реконструкція теплової підстанції по вул. Чапаєва з метою створення там муніципального залу для занять з дзюдо, а також будівництво траси завдовжки 1,1 км у парку «Комсомольський» для тренувань міської команди картингістів. На найближчу сесію міськради планують винести питання про виділення у парку земельної ділянки площею 6 га для створення картинг-треку.
– Міський стадіон. Будівництво стадіону у Міському саду обіцяли завершити восени 2009 р., коштів не вистачило. Але віце-мер О. Биков сподівається, що цієї весни буде покладене покриття та зроблене освітлення, а стадіон можна буде використовувати для футбольних тренувань. Облаштування трибун та роздягальні відкладається до кращих фінансових часів.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
