Футбольна команда з Дрижиної Греблі в фінальному матчі Кубку району перемогла мідянівський «Урожай».
Напевне, спортивні історики, котрі слідкують за розвитком футболу у Кобеляцькому районі, можуть відзначити такий собі феномен Дрижиної Греблі. Справа в тому, що футбольна команда з далеко не найбільшого населеного пункту Кобеляччини десятки років поспіль досить успішно грає на районному та обласному рівнях. Ще за радянських часів команда з Дрижиної Греблі брала участь у першості Полтавської області. Минули десятиліття, навіть суспільний лад в Україні змінився, а дрижиногреблянці продовжують колекціонувати різноманітні призи. Такі добрі спортивні традиції заслуговують на увагу і повагу. Судіть самі: давно нічого не чути про славний білицький «Сокіл», лише вряди-годи заявляють про себе спортсмени з Бутенок і Світлогірського, а Дрижина Гребля постійно на слуху. І це при тому, що футбольний клуб не залучає в свої лави колишніх професіоналів. За «Дрижину» грають лише троє легіонерів. Тобто, феномен Дрижиної Греблі таки є. Він полягає в тому, що навіть власними силами і за відсутності суперзаможних спонсорів сільський футбол може існувати та розвиватися.
У минулу суботу футболісти Дрижиної Греблі вийшли на поле кобеляцького стадіону «Колос», щоб позмагатися за Кубок району. Їм протистояв колектив із іншого невеличкого села Мідянівка. Футбольна команда «Урожай», яка представляє дану сільську громаду, не є учасницею Прем’єр-ліги. Але в останні роки представники «Урожаю» досить успішно виступають у різних змаганнях районного масштабу. У колективі грають як місцеві жителі, так і футболісти з сусідніх Кобеляк. Тому той факт, що за Кубок району боролися саме представники Дрижиної Греблі і Мідянівки, не є випадковістю.
Матч викликав неабиякий інтерес серед уболівальників. Усі вулиці по периметру стадіону «Колос» були вщерть заставлені автомобілями, а на трибунах зібралось близько 500 глядачів. Такій відвідуваності можуть позаздрити навіть деякі клуби української Прем’єр-ліги.
Можна сказати, що гра виправдала сподівання глядачів. Протягом усіх дев’яноста хвилин футболісти обох команд демонстрували зарядженість на боротьбу, багато атакували, створювали небезпечні моменти біля воріт суперників. При цьому обійшлося без серйозних травм і грубощів. Усе ж потрібно констатувати, що більше атакували дрижани. Їх півзахисники міцно захопили центр поля і постійно навантажували роботою захист суперників. Серед форвардів необхідно виділити нападника «Дрижиної» Володимира Борсала. Він, ні на хвилину не зупиняючись, тероризував оборонців Мідянівки. Та все ж, забити самому Володимиру не вдалося. За нього це зробили Олександр Нечитайло та Артур Щудро. Щоправда, дехто з уболівальників стверджував, що в епізоді з першим голом було порушення правил проти воротаря «Урожаю». А ось до другого гола зауважень не виникало. Щудро забив його прекрасним ударом метрів із двадцяти. Програючи з різницею в два голи, «Урожай» пішов ва-банк. Їх центральний захисник Євген Волочай на кілька хвилин перекваліфікувався в форварда. І навіть створив кілька гострих моментів. У одному з епізодів Євген упав у карному майданчику «Дрижиної». Боковий суддя підняв прапорець, але головний арбітр не зафіксував порушення. Та навіть попри ці моменти «Дрижина» більше напрацювала на перемогу. І зрештою здобула її. А з нею — Кубок району, виграний ними втретє.
