На черговій щотижневій нараді говорять про двох шершнів, триста тисяч боргів за газ та одну тонну молока для нового кооперативу.
Начальник райвідділу МНС Юрій Шило розповідає про надзвичайні події минулого тижня. У Пристанційному загорілася покрівля сараю, а у Нових Санжарах жінка на скутері збила дідуся-велосипедиста. Внаслідок зіткнення старенький отримав закриту черепно-мозкову травму, перелом гомілки та зміщення лівого передпліччя.
Вислухавши начальника рятувальників, члени президії перезираються. І голова районної ради Володимир Левицький, усміхаючись, щось говорить голові райдержадміністрації Сергію Шовкоплясу.
— А що там за історія з шершнями у школі в Стовбиній Долині? Ви туди їздили?
— Їздили. Двоє працівників машиною відділу освіти. Виявили на горищі невелике кубло, заморозили вогнегасником, потім заробили піною.
— Ми у тій школі були, бачили тих шершнів, — іронічно коментує Сергій Шовкопляс. — Один сидів на стіні, а інший на шторі висів ледь живий!
— Навіть Сергій Миколайович не злякався, який комах терпіти не може! — підтримує Володимир Левицький.
Суть розмови зводиться до того, що рятувальникам не обов’язково було долати відстань від Нових Санжар до Стовбиної Долини. Працівники школи цілком могли впоратися із загрозою за допомогою флакона дихлофосу.
Далі на нараді обговорюють актуальне перед початком опалювального сезону питання виплати за газ. На трибуну виходить начальник УЕГГ Григорій Перерва, який повідомляє, що населення розраховується за спожитий газ на рівні 102 %. Незважаючи на це, є серед новосанжарців і хронічні боржники. Загальна сума боргу складає 300 тисяч гривень. Також борги перед газовиками мають і бюджетні установи, які винні близько 80 тисяч гривень за техобслуговування. Проблемою залишається і малий відсоток обстежених вентиляційних та димових каналів. Як повідомляє Григорій Перерва, у районі з 15 тисяч обстежено лише 5 тисяч.
У продовження наради перший заступник голови РДА Володимир Тараненко розповідає про ліквідацію амброзії на полях під Лівенським, Стовбиною Долиною та частково на території майбутнього кладовища у Нових Санжарах.
Потім від обох голів словесно дістається стовбинодолинському сільському голові Любові Нестор. Сергій Шовкопляс та Володимир Левицький розповідають, що під час відвідин ними маленьких сіл цієї сільської ради люди задавали такі питання, які цілком під силу вирішити сільському голові. Якщо він, звичайно, має бажання.
— Ви говорите: а вона до мене не звертається! Вона не звертається, а ви не бачите! — емоційно докоряє сільському голові Володимир Левицький. — Людина цікавиться виплатою дотації на молодняк, а ви говорите, що це не ваше питання!
— А реєстр власників молодняка подає сільська рада! — підказує начальник сільгоспуправління Василь Михайлик. — І це питання було вже вирішене на момент звернення. Гроші вже були у людини на рахунку, але вона про це не знала. А ви не поцікавились!
— А людина плаче, накручує себе. І лає владу! — констатує голова районної ради.
Наприкінці наради Сергій Шовкопляс несподівано запрошує на трибуну начальника управління ветеринарної служби у Новосанжарському районі Зою Ащеулову. Коли та підіймається до мікрофона, голова РДА пояснює — тепер начальник ветеринарів щотижня доповідатиме про тенденцію збільшення (чи зменшення) збирання молока щойно відкритим кооперативом «Молочник».
— Я гадаю, після того, як на відкриття приїхали почесні гості, працівники культури влаштували там справжнє свято, у Лівенському почався молочний бум! — припускає Сергій Шовкопляс.
— Буму не почалося. Адже там не один заготовач, а чотири. І усім ми дали ветеринарні довідки на право заготівлі молока. Тому паралельно із новим кооперативом у тих селах продовжують збирати молоко і Супрунівка, і Ткач. Зараз до кооперативу здають 50-60 літрів молока.
— Михайлик! — підіймає голова РДА начальника управління. — Скільки молока здавали після п’ятниці?
— Сьогодні — 85 літрів. Стільки ж було учора і позавчора! — відповідає Василь Михайлик.
— А ви говорите — 50-60! — обурюється Сергій Шовкопляс. — На відкритті я дав обіцянку, що ми за шість тижнів вийдемо на показник у 1000 літрів! Якщо за цей час ми його не досягнемо, я напишу доповідну на обох! Якщо встигну… Адже на карту поставлена і моя честь!
Потім голова райдержадміністрації дещо заспокоюється і нагадує, що у вівторок члени кооперативу отримають першу виплату — і тоді справи напевно підуть краще. Можливо, так і буде. А, може, лівенські, шедіївські та маячанські селяни замисляться, прочитавши цей матеріал на сторінках «ЕХО». Адже від зданого (чи не зданого) ними молока залежить доля двох районних керівників і навіть одного голови райдержадміністрації.
