22-го вересня в Нових Санжарах пройшло свято сала, яке стало вже близьким і рідним багатьом жителям району. Новосанжарці не тільки могли купити цього продукту, а й послухати концерт та випити чарчину.
Похмурий осінній ранок. По небу повзуть тяжкі темні хмари. Та, як не дивно, обличчя у людей, які збираються біля селищної ради, радісно-заклопотані. Як зазвичай, у цей день покупці приходять, можна сказати, за одним з «брендів» українського народу — салом. Під бадьору українську музику, яка лунає з динаміків, кожному потенційному покупцю дозволяють покуштувати шматочок тієї чи іншої смакоти. А її було, потрібно зауважити, чимало. Крім самого сала, яке коштує від 15 до 35 гривень, є апетитні свинячі ніжки, які можна купити по 15 грн. за кілограм, свиняче м’ясо — 60 грн., реберця — 45 грн., фарш — 40 грн., обрізні реберця — 25 грн., печінка — 25 грн.,кісточка — 8-10 грн. Також можна придбати абсолютно готові до споживання продукти. Це і сальтисон — 60 грн. за кілограм, і дещо незвичну печінкову буженину — 60 грн. за кілограм. Запашне сало, вже обсипане різноманітними прянощами, можна купити за 35 грн. Присутній також варіант нашпигованого сала з… морквою. Такий продукт був цікавий багатьом, але не викликав особливої довіри через своє ноу-хау. Популярністю користувалася смажена ковбаса, за кілограм якої потрібно було віддати 120-125 грн. За кілограм несмаженого її аналога просили вдвічі менше — 60 грн. Продавці на коментарі щодо «кусючої» ціни на смажену ковбасу відповідали:
— Те на те і виходить! Бо ковбаса в процесі приготування висмажується і її стає менше!
Доки в рядах ішли жваві торги, хтось ділився купленим з братами нашими меншими, кидаючи шматок того чи іншої смаколика у відповідь на німе благання голодних очей собаки, що бігала між новосанжарцями.
А гостей свята продавці щедро пригощали бутербродами, які були щедро намащені сумішшю з перекрученого сала, часнику, петрушки, чорного перцю, а то і кабачковою ікрою за особливим рецептом. Також для покупців були припасені огірки свіжі та консервовані, помідори, майонез, соуси та алкогольні напої: вино, горілка, а то й домашній самогон.
На велосипеді під’їжджає чоловік і дивиться на смакоти на деякій відстані від «сальних» рядів. Він не прицінюється, не намагається нічого купити. До нього розуміюче озивається якийсь чоловік.
— Хоч подихати, постояти, ага?
— Ага.. — дещо гірко посміхається чоловік.
Тим часом люди перестрічають знайомих, тепло спілкуються. Кличуть за стіл до компанії.
Чути, як когось вчергове звуть:
— Галю! Галю! А йди випий у честь праздника!
Неподалік стоять двоє чоловіків, чухаючи голови, радяться:
— Ох, нап’ємося, шкандаль буде…
Та, здається, чоловіки не передумали і пішли пригощатися.
Коли новосанжарців та гостей свята стало особливо густо, з вітальним словом на імпровізовану сцену вийшов селищний голова Андрій Река. Він, зокрема, побажав односельцям:
— Хорошого настрою, хорошого відпочинку, хорошого сала!
Новосанжарців такі побажання цілком влаштовували: хороший настрій гарантували виступи сольних виконавців і танцювальних колективів, хороший відпочинок забезпечували добрі знайомі, яких вони зустрічали на святі, а хорошого сала вистачало на всіх.
