Там можна пограти в настільні ігри на будь-який смак. І все це — безкоштовно.
28-річний дніпропетровчанин Євген Мінаков нещодавно організував у Кобеляках клуб настільних ігор. Ми зустрілися з молодим чоловіком, аби детальніше ознайомитися з його задумом.
Євген нещодавно переїхав у Кобеляки. Як планує, на постійне місце проживання. Він давно хотів покинути велике та шумне місто і знайти більш спокійне місце для життя. Кобеляки чоловік обрав за порадою друзів. Побувавши тут, наше місто йому одразу ж сподобалось і він вирішив сюди переїхати.
За спеціальністю він програміст, тому його робота не прив’язана до місця проживання. Окрім програмування Євген займається волонтерством. У Дніпропертовську чоловік працював волонтером у дитячому будинку. Там він проводив розвиваючі заняття для дітей.
— Якось я зрозумів, що найкраще вихованці сприймають інформацію в ігровій формі, — каже Євген. — Відтоді я почав проводити свої заняття через гру. І це їм неабияк сподобалось. Потім подумав, що дорослим це також буде цікаво.
За словами чоловіка, настільні ігри — це не лише азартна гра в карти. Це забави, які зможе підібрати для себе кожен: стратегічні, творчі чи логічні. Для прикладу, гра на слова — «Скрабл», чи стратегічна «Magic», більш відома «Монополія». Також є забави за мотивами фільмів чи комп’ютерних стратегій. Загалом, як стверджує Євген, їх існують сотні видів. Тому переїхавши до Кобеляк, він вирішив самостійно організувати клуб настільних ігор. Для нього це, насамперед, спосіб спілкування з друзями, вивчення нового та здобуття якихось навичок.
— Сьогодні молодь практично весь свій вільний час проводить перед телевізором або ж за комп’ютером. Я захотів знайти альтернативу комп’ютерним іграм — живе спілкування, — каже чоловік.
Перше, що він зробив для реалізації свого задуму, — відшукав приміщення. І це виявилось найскладнішим завданням. Протягом місяця чоловік оббивав пороги багатьох інстанцій, перш ніж знайшов розуміння. І зрештою, йому виділили одну з кімнат, яка знаходиться в приміщенні районного Центру культури та дозвілля.
— Люди, дізнаючись про мій задум, не могли зрозуміти, для чого я це роблю, — каже Євген. — Хтось підозрював, що це якийсь бізнес-проект і я хочу на ньому нажитися. Та насправді я роблю все це безкоштовно для самих же кобелячан.
Євген займається пошуком настільних ігор, самостійно їх купує або ж виготовляє власноруч.
— Та хочу наголосити, що азартною грою в карти я не займаюсь. По-перше, — це незаконно, а по-друге, я просто їх не люблю.
Пізніше Євген планує організувати забави для дітей та сімейні. Та все це, за словами організатора, потребує часу, зусиль та гравців. Євген розповів, що подібні клуби є далеко не в кожному місті. Усе це, на його думку, пов’язано з тим, що такий вид відпочинку мало популяризований.
У вівторок відбулась перша зустріч із учасниками клубу. Поки що їх п’ятеро. Серед них є і хлопці, і дівчата. Вони нам розповіли, що з задоволенням будуть відвідувати клуб і зізналися, що про існування деяких ігор вони вперше дізналися від самого організатора. На даний час гравці зустрічаються вечорами двічі на тиждень: по вівторках та середах. Насамкінець нашої зустрічі організатор висловив сподівання, що з часом кількість учасників зросте хоча б до десяти чоловік.
