Чимало жителів Кобеляцького району, особливо з середовища мисливців, звично скаржаться на погіршення загального стану довкілля. Люди говорять про те, що через інтенсивний розвиток землеробства, надто – активне застосування хімічних засобів захисту рослин, у регіоні фактично зникли зайці, косулі та деякі види птахів.
Між тим науковці, які працюють на теренах Кобеляцького району, мають дещо іншу точку зору. І вона ґрунтується не на обивательських розмовах, а на методично правильно проведених дослідженнях. Зокрема орнітологи відзначають позитивну тенденцію в збільшенні популяції хижих птахів. Ось що говорить Наталія Байрак, кандидат біологічних наук, яка займає посаду заступника директора з наукової роботи регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський»: «— Я працюю в Кобеляцькому районі ще з кінця 80-их років. І саме в період 80-90-их років тут практично зникли такі птахи як лунь, скрегулець, він же кібець. І це в той час, коли сільське господарство переживало занепад. У аграріїв не було коштів, не те, що на пестициди, а навіть на паливно-мастильні матеріали. Чимало полів просто заростали бур’янами. Зараз же, через тридцять років, хімічне навантаження на довкілля значно зросло. Виробники застосовують в десятки разів більше добрив та інсектицидів. Але, як не дивно, а кількість хижих птахів збільшилась. А вони, як відомо, живляться в основному дрібними гризунами та комахоїдними птахами. Звідси робимо висновок – негативний вплив хімізації дещо перебільшений».
Водночас науковець погоджується із тим, що кількість зайців у дикій природі постійно зменшується. Але, на її думку, проблема виникла не лише через надмірне застосування пестицидів. Величезний «внесок» у знищення зайців роблять і ті люди, які не займаються землеробством. «Давайте проаналізуємо, - розповідає Наталія Байрак. – Зайці виводять потомство у лютому та серпні. – А що у на відбувається у цей період? У нас масово палять стерню на полях, суху траву на луках та очерет на болотах. І в цьому полум’ї гинуть як молоді, так і дорослі тварини».
Змінити ситуацію на краще, на думку науковця, може лише кардинальна перебудова мислення всіх без винятку людей, які живуть в регіоні і в Україні вцілому. «Не можна самовільно і бездумно палити траву, розорювати луки, вбивати плазунів. У природі все пов’язано. І люди повинні зрозуміти, що вони просто зобов’язані миритись, вчитись жити разом із усім оточуючим природнім світом», - резюмує Наталія Байрак.
