На черговій щотижневій нараді у Новосанжарській райдержадміністрації говорили про криміногенну ситуацію в районі, іноземних агентів в Україні та владу, яка разом із опозицією загнала вглиб вогонь народних протестів.
На самому початку наради на трибуну підіймається начальник райвідділу міліції Сергій Махно — нечастий гість на подібних щотижневих. Зазвичай, про тижневі події присутнім розповідають заступник або начальник штабу райвідділу. Але цього разу візит першої особи цілком зрозумілий: у плані наради стоїть звіт про криміногенну ситуацію в районі у IV кварталі 2013-го року. Начальник райвідділу добровільно бере на себе більшу роботу. І з трибуни аналізує показники за весь минулий рік.
Доповідає Сергій Махно близько півгодини. Називає цифри, які яскраво демонструють ефективну роботу міліції у районі.
— Із дев’яти фактів нанесення тілесних ушкоджень усі особи встановлені, справи завершені. Підозрювані вже або отримали строки, або очікують на рішення суду. Із семи фактів нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень у всіх особи встановлені. Цього року не лише в районі, але і в країні в цілому спостерігався ріст шахрайства. У людей нечесним шляхом вимагали суми до 10 тисяч гривень. Телефонували на мобільний і повідомляли, що рідна людина потрапила у біду. Щоб їй допомогти, потрібно терміново перерахувати кошти на певний номер. Минулого року було зареєстровано 31 факт таких шахрайських дій. З них 21 факт був розкритий.
Коли начальник райвідділу завершує доповідь, йому задають кілька питань із залу.
— На Ковалівській були машину вкрали. А її власник вже на ній їздить. Так швидко знайшли? — цікавиться начальник відділу культури Зінаїда Киричок.
— Машина дійсно була викрадена. На ній не було засобів охорони, тому відкрити і завести її злочинцям не склало великих труднощів. Покинувши автомобіль, вони витерли усі відбитки пальців. Тому авто ми дійсно повернули власнику, але особи злочинців на разі ще встановлюємо. Зауважу також, що машину знайшли не на території Новосанжарського району.
Відповідаючи на інше питання із залу, Сергій Махно називає території району із найгіршою криміногенною ситуацією.
— Руденківка та Мала Перещепина. Можливо, тому, що зайнятість населення не така висока. Можливо, тому, що кількість населення у цих селах досить велика. Покращити ситуацію може розширення мережі вуличного освітлення, встановлення у деяких місцях камер відеоспостереження.
Наприкінці наради керівники району не можуть обійти мовчанням напружену ситуацію в країні. І кожен ділиться з присутніми своїми думками. Точніше, чужими. Спочатку голова районної ради Володимир Левицький пропонує учасникам наради послухати витяг із інтерв’ю одного народного депутата (як ми з’ясували пізніше — Вадима Колісніченка із «ПР»):
— Янукович уже півтора місяці пропонує лідерам опозиції сісти за стіл переговорів і порозумітися. Але проблема в іншому: опозиція сьогодні не управляє процесом. Управляють процесом іноземні служби, — вважає депутат. За наявною у нього інформацією, лише у грудні з України було виселено триста так званих експертів з громадянської війни! Ще близько ста іноземних експертів залишились у Києві під виглядом журналістів. Крім того, близько 1700 бойовиків цілий день працюють над підготовкою масових заворушень… — цитує народного депутата Володимир Левицький. І далі мала б слідувати фраза, типу, «світовий імперіалізм влаштував проти нас змову». Але закінчує свою промову голова ради якось нелогічно:
— Я вважаю, що те, що така ситуація в Києві, — це надзвичайне напруження для всієї громадськості. У тому числі й для нас. І я думаю, що ми повинні зробити все для того, щоб на місцях у нас було тут все спокійно. І ми змогли забезпечити функції, які на нас покладені.
Голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс також вдається до цитат. Із листочка він читає уривки зі статті Володимира Горбуліна. При цьому, що дивує найбільше, у зачитаних фразах — суцільна критика діючої влади.
— …Факторы, вызвавшие общественное возмущение, не преодолены, а, скорее, загнаны вглубь. Пламя, благодаря неустанным усилиям власти и оппозиции, уходит с поверхности. Поэтому не исключаю, что скоро мы станем свидетелями пожара на торфянике украинской жизни. Сегодняшний Майдан возник стихийно, оппозиция позже к нему присоединилась. Но до сих пор не предложила четкой программы выхода из кризиса. А самое страшное заключается в том, что власти выгоден этот горящий торфяник, поэтому она и не предлагает какого-либо диалога с обществом… — цитує голова РДА. Чим, напевно, дивує не лише журналіста тижневика «ЕХО». Невже Сергій Шовкопляс не згоден із діями влади?! І зараз скаже щось, типу, «Хлопці, а Янукович — не прав!»? Але ні. Голова райдержадміністрації наслідує свого сусіда у президії. І продовжує зовсім нелогічно:
— Для того, щоб розуміти ситуацію, треба читати. Чим більше ти прочитаєш, тим більша імовірність того, що ти обереш оту оптимальну середину для світосприйняття. Депутат каже… напевно він володіє певними… інформаціями. І Горбулін тоже каже. Тільки в п’ятницю я цю статтю прочитав. Мені не сподобалося те, що сказав Горбулін. Про те, що ми загнали його у глибину, а воно може загорітися, як торф’яник. Будь ласка — вже пішли протистояння… А тому ми повинні це все розуміти, і повинні давати цьому оцінку… І нікоїм чином не допустити протистояння на місцевому рівні.
Завершує Сергій Шовкопляс у кращих традиціях радянських доповідачів другої половини минулого століття — нагадуванням про спільну відповідальність за разом зроблені справи та скромною похвалою самим собі:
— Я вже казав: ми щось не те робимо? Не туди йдемо? Не те будуємо? Чи не так будуємо? Якщо «не те» чи «не так» — хай хтось скаже, підкаже, поможе: «а як?» А якщо ми робимо — всі з вами — те, що вважаємо за потрібне і во благо людей, то, мабуть, нашої роботи нам соромитись не приходиться.
Тих, хто сказав би, що влада разом із присутніми робить щось «не те» чи «не так», у залі не знайшлося. І учасники наради тихо і спокійно розійшлися. Читати газети і думати про загрозу іноземних агентів та палаючий торф’яник українського життя.
