На запитання «Що змусило Вас повернутися у велику політику, але вже на боці діючого прем’єра?» Леонід Макарович відповів коротким екскурсом у власне політичне минуле:
— Місію 90-х років, місію появи на політичній карті і становлення України, я здійснив, але не завершив. Чому? Тоді відбувалися колосальні зрушення, змінювалася ціла система, і людина у таких умовах просто себе спалює. Це сталося не тільки зі мною, такі приклади є і на пострадянському просторі. Тоді постало питання про дострокові президентські вибори. Я ніколи не тримався за високе крісло, тому погодився на їхнє проведення і, як ви знаєте, програв їх Леонідові Кучмі. З чого трагедії ніколи не робив — моє завдання відтоді не змінювалося, просто зараз його повинні реалізувати інші люди — професіональні, цілеспрямовані, моральні. Із 18 кандидатів в Президенти я таких людей бачу дуже і дуже мало.
На думку першого Президента, перед майбутнім керманичем країни та перед політичними елітами, що підтримають його, стоятиме два першочергових основних завдання — це виконання Конституції України та її Законів, а також притягнення до відповідальності тих чиновників, які ігнорують цю вимогу. На цьому моменті Леонід Макарович навів слова Юлії Тимошенко про те, що в України повинна бути встановлена диктатура закону. Також пан Кравчук не відкидає можливості того, що, у разі перемоги Тимошенко, диктатуру цього закону на посаді Генерального прокурора буде встановлювати Віктор Медведчук. Не виключає Кравчук і можливості того, що цьогорічні вибори до місцевих рад відбудуться по мажоритарній системі.
Всі ж закиди на адресу прем’єрки Леонід Макарович назвав «війною проти України» (з огляду на відомий слоган, таке формулювання викликало у присутніх посмішки). Особливо «на горіхи» від першого дісталося третьому Президентові:
— Велика ймовірність того, що до другого туру дійдуть два кандидати: Янукович і Тимошенко. Ющенко ж кожен свій виступ починає і закінчує критикою на адресу Уряду. Я запитую себе і вас: кому він допомагає, як не Януковичу?
Повертаючись до теми диктатури, Леонід Макарович запевнив всіх, що її боятися не потрібно, а потрібно боятися киселю, тобто безвідповідальності:
— Я не є диктатором по своїй природі, але жодна країна не може жити та розвиватись в умовах беззаконня.
На жаль, формат прес-конференції не дозволив усім присутнім журналістам поставити шановному гостю свої запитання, тому, на скромний погляд автора, Леонідові Кравчуку не вдалося розкрити повною мірою свою безсумнівно цікаву особистість. Зустріч же звелася до пропаганди діяльності Уряду і особисто його начальниці. Хоча цю функцію могла б виконати чисто технічна особа, а не людина, яка, не зважаючи на різні оцінки щодо неї, все-таки є епохальною та історичною. Але, як і казав, запитань було багато — цікавих відповідей мало.
