Традиційно один із районних зимових турнірів із міні-футболу був присвячений черговій річниці виведення військ із Афганістану.
Уже 25 років минулого з того дня, коли останній радянський солдат покинув негостинну землю Афганістану. Уже навіть немає на географічних картах держави з назвою СРСР, а пам’ять про ту війну живе. Надто дорога ціна була заплачена за бажання політиків задовольнити свої геополітичні інтереси. 15 тисяч молодих хлопців загинули в горах та долинах далекого Афганістану. П’ятеро із них — вихідці з Кобеляцького району. Вони не дограли в футбол, не одружилися, не дочекалися дітей та внуків.
Пам’ять про тих молодих хлопців ушанували хвилиною мовчання всі учасники футбольного турніру, що відбувся у Кобеляках та Біликах. Ці змагання, що проводяться серед колективів фізкультури району, присвячувались, присвячуються і будуть присвячуватися закінченню війни в Афганістані.
У турнірі взяли участь 24 команди з усього Кобеляцького району. Їх «розбили» на шість підгруп. А команди, які зайняли перші місця у своїх групах, виходили у фінальну частину, що мала відбутись у Біликах.
Серед колективів, які в суботу вийшли на поле майданчика для гри в міні-футбол, що в Кобеляках, безсумнівним фаворитом вважалося «Динамо». Це була своєрідна збірна райцентру, до якої увійшли як самі «динамівці», так і футболісти «Буциків» і «Маленьких сов». Статус фаворита «Динамо» підтвердило, легко розгромивши суперників із Бутенок. За 14 хвилин гри «динамівці» зуміли забити своїм опонентам 12 «сухих» голів. І, швидше за все, вирішили, що так і далі «розбиратимуть на запчастини» інших суперників. Тому, як це часто буває у спорті, миттєво поплатились за свою самовпевненість.
Команда з Світлогірського, можливо, дещо несподівано, але доволі впевнено здолала грізне «Динамо». На голи юного Олексія Гуловича та Сергія Опацького фаворити зуміли відповісти лише влучним ударом Олега Маньківського. При цьому світлогірці могли забивати ще кілька разів.
Фінальна частина турніру відбулася 16 лютого на полі футбольного майданчика в Біликах. Біличани ретельно підготувались до зустрічі гостей: навели зразковий порядок на території обабіч футбольного поля, установили лавочки для відпочинку запасних гравців.
Спочатку шість команд-фіналістів зіграли поєдинки у двох підгрупах. А вже потім, у залежності від місць, які там зайняли, перейшли до остаточного з’ясування сил.
У матчі за 5-6 місця зустрілися команди з Красного та Іванівки. Красняни досить легко перемогли з рахунком 4:1. А ось за призові місця боротьба була більш напруженою. На третє місце претендували футболісти з Василівки та Дрижиної Греблі. Спочатку ігровою перевагою заволоділи василівці. А от у другому таймі більше атакували дрижани. Та футболісти обох команд дійсно гольових моментів практично не створювали. І в підсумку награли на «суху» нічию. Усе мало вирішуватись у серії пенальті. Можна сказати, що найбільший внесок у визначення долі переможця зробив голкіпер із Василівки Анатолій Лагода. Він відбив два пенальті і фактично приніс своїй команді третє місце.
За схожим сценарієм проходив і матч, у якому визначався володар кубку. Спочатку досить міцно ігровою ініціативою заволоділи шенгуряни. Світлогірці ж досить спокійно, без паніки оборонялись, розраховуючи на контратаки. І вже в другому таймі саме вони отримали найвірогідніший шанс скористатись плодами вибраної тактики. Мініатюрний, але надзвичайно технічний Гулович легко «розібрався» із захисниками і вийшов на ударну позицію. Але в останній момент віддав уже зайвий пас на партнера, який перехопив голкіпер шенгурян. Як підсумок, команди так і не забили у грі і все скінчилося післяматчевими пенальті. Точнішими і холоднокровнішими виявилися футболісти з шенгурів, які й завоювали головний приз турніру. Склад команди: Олег Шевченко (представник), Микола Баранник, Дмитро і Максим Михайленки, Віктор Гончар, Володимир Мурейко, Артур Забігайло. Кубок переможцям вручили керівники районної організації воїнів-інтернаціоналістів Володимир Дрига та Микола Тітаренко. Визначили організатори і кращих у різних ігрових амплуа. Кращим голкіпером став Сергій Бондар (Дрижина Гребля), захисником — Микола Баранник (Шенгури), який того дня був іменинником, нападаючим — Дмитро Михайленко (Шенгури). Приз кращого гравця турніру під загальні оплески і схвальні вигуки присутніх отримав юний Олексій Гулович із Світлогірського.
