Скуповувати продукти в київських супермаркетах почали ще 19 лютого. Свої продуктові візки українці навантажували під самий верх. Першим зник з прилавків хліб. Перебої з звичайним чорним, білим хлібом та батоном почалися вже вранці 20 лютого.
Вже до обіду цього ж дня з прилавків зникло молоко, соняшникова олія (стандартної цінової категорії), крупи, борошно, макарони, цукор, овочі - картопля, буряк, морква, ріпчаста цибуля і капуста, куряче філе та недорогі напівфабрикати, в першу чергу пельмені, вареники, сосиски, ковбаси.
Якщо ще 19 лютого українці обділяли увагою швидкопсувні продукти та середній чек покупки становив 150-200 гривень, то вже на наступний день кияни проявили активну купівельну спроможність й по відношенню до фруктів та делікатесів - червоної риби, ікри, оливкової олії, різних м'ясних баликів, сирів високої цінової категорії тощо.
Обділили увагою лише спиртне. Горілка в купівельних корзинах була переважно лише у так званих завсідників лікеро-горілчаного відділу.
Середній чек покупки збільшився до 250 гривень. І це в магазині в межах пішої доступності, де зазвичай середня сума покупок перевищувала позначку 100 гривень тільки напередодні великих свят - Нового року, Різдва та Великодня.
"Жах! Я зателефонувала мамі, сказала їй набрати продуктів побільше", - ділиться з колегою касир в супермаркеті на Оболоні.
"Підвозу товару не буде?" - цікавлюся у продавця і тут же отримую відповідь: вранці все за розкладом привозили, але до обіду все розкупили.
Причина одна - у населення паніка. Люди побоюються, що через перекриття під'їздів до столиці в Києві виникне дефіцит продуктів.
"За півгодини на моїх очах з магазину винесли мішків шість цукру. Макарони залишилися лише дорогі, від 50 гривень за пачку", - каже ТСН.ua киянин Олександр Єфімов, що зайшов в першій половині дня 20 лютого у велику мережу супермаркетів, розташовану на Оболоні.
Прямую до товарів, де зазвичай продають борошно та крупи. Бачу пенсіонерку, одягнену дуже бідно - потерта дублянка зі штучної шкіри, старенькі чоботи. Вона в розпачі дивиться на прилавок - він майже порожній. Залишився лише імпортний товар.
Кілограм італійської муки сорту Semola коштує 27 гривень. Жінка нерішуче тягнеться за упаковкою... "Дівчинка почитай. Це точно борошно? А чому таке дороге?" - запитує мене пенсіонерка. До слова, її пенсії вистачить рівно на 50 пачок такого борошна.
У рибному відділі - черга. Річкову, недорогу рибу, розкупили ще з ранку. Не лише ту, що плаває в акваріумі, а й патрану, розморожену. На прилавках залишилася переморожена камбала, яка на сковороді розпливається наче омлет та вивалений одним замерзлим блоком минтай.
Для супермаркетів це прекрасна можливість розпродати неліквід за не зовсім ринковими цінами.
На офіційних сайтах великих торгових мереж поки немає ніякої інформації. Втім, адміністратори великих продуктових магазинів запевняють, що в маркети продукти підвозять постійно. Іноді виникають невеликі затримки через складнощі підвезення до Києва - швидкопсувні товари у групі ризику - якийсь час їх може не бути на прилавках. Заяв про те, що постачальники масово не в'їхати в Київ, офіційно ще не надходило.
