«Джентельменство» серед грабіжників нині у моді

Справжні молоді інтелігенти почали блукати Полтавою. Неначе «Тимур і його команда» - побачили п’яного, який упав – допомогли підвестися, побачили, що ноги заплітаються - запропонували довести додому. Люди дякують, а молоді тішаться, от тільки на ранок ті, кому допомагали – не знаходили ні мобільного, ні грошей, бо як кажуть «безкоштовний сир – тільки у мишоловці».

Завелика плата, як за таку допомогу стверджують потерпілі. Приміром 30-річний полтавець Сашко поплатився за «допомогу» мобільним телефоном, який коштує більше 3 тисяч гривень.
«Ми з моїм товаришем вирішили відпочити і подалися у центральну частину міста, - продовжує чоловік, - звісно були напідпитку. Нас плечем зачепили декілька хлопців, нас це розлютило, але конфлікт був вичерпаний взаємними «вибачте», але все одно було не дуже приємно. Так, обурюючись ми спустилися у підземний перехід і до нас підійшли декілька молодиків, спитали у чому справа, ми їм пояснили. Вони запропонували ще випити, а потім піти і розібратися з тими, хто нас образив. Звісно, якби ми були тверезі, то не погодилися б пити із незнайомими людьми, а тоді нам це здалося нормальним. Хильнули ще горілки, а потім я відчув, що вже час збиратися додому. Наші нові знайомі запропонували провести, ми пішли разом. Їх було четверо, а нас двоє. Я пішов уперед, а мій товариш відставав. Потім я уже мало що пам’ятаю. Єдине, що залишилося у пам’яті – коли мене питали, що пропало, а я лежав на землі.»
Справжнім янголом-охоронцем для Сашка виявися новопризначений начальник Октябрського РВ міліції Анатолій Гриценко, який об’їжджаючи територію помітив, що в арці житлового будинку грабують чоловіка.
«Потерпілий лежав на землі, а над ним стояли четверо молодиків і лазили по кишенях, - говорить Анатолій Петрович, - я зупинив машину, вийшов і попередив, що являюся працівником міліції. Молодики на мене не відреагували, а навпаки почали ще більше брутально лаятися і погрожувати. Тоді я викликав наряд патрульно-постової служби, які прибули за декілька хвилин і ми затримали і доставили до райвідділу усіх учасників пригоди.»
Молодиками виявилися хлопці 20 – 23-х років, усі мешканці Полтави, але коли з ними почали працювати, то з‘ясувалося, що «промишляли» вулицями міста регулярно. Принаймні, один із них поцупив щонайменше 15 телефонів.
«Я без роботи, гроші потрібні, тому й вирішив, що піду на вулицю грабувати, - говорить один із них, - обирав в основному людей напідпитку, розраховуючи на те, що вони мене потім не впізнають, або ж не пам’ятатимуть, де поділи свої мобільні телефони. Я їх не бив, а «допомагав» їм підійнятися, коли вони падали, підтримував під час ходьби, пропонував провести додому.»
Такі «благородні жести» коштували людям їхніх цінних речей. На ранок, коли потерпілі тверезіли, вони, дійсно, або нічого не пам’ятали, або ж соромно було звертатися до міліції. Сашкові ж пощастило, що у той вечір він зустрів Анатолія Гриценка, адже в іншому випадку, йому б теж довелося б попрощатися зі своїм телефоном та здоров’ям.
На даний час уже порушено кримінальну справу за фактом грабежів, вчинених групою осіб за статтею 186 ч.2 Кримінального кодексу України. Підозрюваним молодикам загрожує від 4 до 6 років позбавлення волі.

Логін:
Пароль:
запам'ятати