Про це безапеляційно заявляють у Білицький селищній раді.
Тема землі, що донедавна використовувалась Білицьким цукровим заводом як поле фільтрації, зараз активно обговорюється серед місцевих жителів. Біличани почули про те, що керівництво заводу відмовилось від кількох десятків гектарів. І дехто вважає, що цю землю роздадуть під городи. Нібито вже й списки складають, хто і яку ділянку буде обробляти.
А ось посадові особи Білицької селищної ради мають зовсім іншу точку зору щодо долі 35 гектарів землі, від оренди якої відмовилось керівництво агрохолдингу «Астарта», котрому належить цукровий завод. Селищний голова Ольга Киричко пояснює: Під полями фільтрації або відстійниками, як кажуть люди, у цукроварів було 115 гектарів землі. На початку 2014-ого року ми провели перерахунок її нормативно-грошової оцінки. Земля різко здорожчала. Цукровари мали б заплатити більше мільйона гривень за оті 115 гектарів. Вони вирішили, що це для них забагато. І відмовились від 35 гектарів. Це — велика проблема для селищної ради. Мало того, що за ці 35 гектарів ніхто не платитиме, за ними ж і доглядати потрібно, аби не створити розсадник карантинних бур’янів. Але під городи селищна рада цю землю не віддасть. І не тому, що ми погані і нам у бюджет не потрібні гроші. Згідно законодавству, відстійники — це землі промислового призначення. І закон прямо забороняє віддавати їх під городництво. Це — перше. По-друге, я звертаюсь до здорового глузду біличан. Ніхто й ніколи не робив аналізу того ґрунту. Ніхто не знає скільки і яких хімічних сполук накопичила за десятиліття земля у відстійниках. Але чомусь думаю, що нічого хорошого там немає. Біличани, як і всі українці, дуже бояться нітратів та іншої «хімії». І в той же час піддають себе і рідних небезпеці, вирощуючи овочі на полях фільтрації».
А зараз трішки історії. Землевпорядник Білицької селищної ради Григорій Касян нагадав, що біличани садять картоплю та інші овочі на полях фільтрації ледве не з радянських часів. Але завжди робили це самовільно, без дозволу селищної ради. Григорій Іванович зазначив: «Раніше сезон цукроваріння розпочинався вже у серпні. І я пам’ятаю, як на дошці оголошень цукрового заводу вивішували об'яву з графіком заповнення карт полів фільтрації. Це робилося, щоб люди встигли прибрати свою картоплю та кукурудзу. Потім буряк почали копати набагато пізніше. І люди запросто встигають зібрати свій врожай. Але, по-перше, садити городину ніколи офіційно не дозволяли. А, по-друге, ніхто не знає, як зі зміною клімату і технологій будуть заповнювати поля фільтрації у наступні роки».
За словами посадовців, пропозицію взяти в оренду оті 35 гектарів землі вони направили адміністрації молококонсервного заводу. Адже є надія, що він відновить свою роботу. Та поки що ніякої відповіді переробники не дали.
