Найближчим часом на українців чекає серйозне збільшення податкового та тарифного навантажень. Державний бюджет відчуває гострий дефіцит, тому потребує термінового наповнення, яке буде відбуватися за рахунок громадян.
Пасивні доходи обкладуть податком
Новою нормою, за рахунок якої уряд має намір поповнити держбюджет і яка ляже на плечі українських громадян, стане податок на доходи від депозитів. Спочатку мова йшла про те, що обкладатися податком будуть всі вклади на суму понад 50 тис. грн - власників саме такого обсягу коштів прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вважає багатими людьми.
Проте потім поріг оподатковуваних коштів був підвищений. Відповідний підхід зафіксований у законопроекті "Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні", який був прийнятий минулого тижня. Їм була встановлена прогресивна шкала оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставками 15%, 17%, 20%, 25%, 30%. Мова йде про всі доходи, зокрема дивіденди, відсотки, роялті, інвестиційний прибуток.
"Ті, хто отримує доходи з усіх пасивних джерел, включаючи відсотки за депозитами, об'ємом від 20 тис. грн і до 236 тис. грн, повинні будуть сплатити податок за ставкою 15%. Доходи від 236 тис. грн до 1 млн будуть обкладати податком за ставкою 20%, понад 1 млн грн - 25%",- повідомив міністр фінансів Олександр Шлапак.
Зараз, за даними Українського індексу ставок за депозитами фізосіб, середня прибутковість за річними гривневими вкладами становить близько 19%. Тому на практиці податок доведеться платити лише тим особам, у яких у банку розміщені кошти на суму від 100 тис. грн. Більшості громадян цей податок просто не торкнеться, оскільки вони зберігають у банках набагато менші обсяги коштів - за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб зараз середня сума депозиту складає всього 7 619 грн.
Банкіри зазначають, що фактично ця норма мало що змінить для вкладників. Вони зможуть відчути цей податок тільки у формі скорочення дохідності за своїми вкладами. Однак зараз український ринок і так пропонує надзвичайно високі відсотки за депозитами, які не можуть тривалий час залишатися адекватними. За даними компанії "Простобанк консалтинг", деякі банки пропонують своїм клієнтам до 27,5% річних у гривні.
Валютний збір
Ще один запропонований урядом податок також стосується грошових операцій - Кабінет міністрів введе збір в Пенсійний фонд при купівлі іноземної валюти. Такий податок вже діяв раніше на рівні 0,5%, однак лише для підприємств і на початку 2011 року він був скасований. В кінці 2012 року така ініціатива знову подавалася в парламенті, її головним лобістом був Нацбанк. Тоді депутати пропонували зобов'язати громадян при обміні іноземної валюти на готівкову гривню сплачувати збір до Пенсійного фонду у розмірі 15% від суми операції. Однак ця норма так і не була прийнята.
Зараз мова йде про те, що збір буде запроваджено для операцій з валютою не тільки підприємств, але і громадян - для них також повинен бути зафіксований податок у розмірі 0,5%. Тобто його доведеться платити навіть при купівлі валюти для погашення кредитів. За даними Нацбанку, зараз обсяг кредитів в іноземній валюті, що обслуговуються населенням, становить 80,4 млрд грн в еквіваленті (40% загального роздрібного портфеля позик).
З урахуванням того, що гривня вже девальвувала на близько 30%, цей податок ще більше збільшить навантаження на позичальників. За оцінками уряду, він того вартий, бо введення такого збору дозволить Пенсійному фонду отримати 9,1 млрд грн для виплати пенсій.
Ініціатори законопроекту вважають, що такий податок повинен скоротити обсяг спекуляцій на валютному ринку. Тобто при купівлі, наприклад, $ 100 за ринковим курсом 11,5 грн, клієнт повинен буде заплатити податок на 5,75 грн. Однак, як показує практика, найімовірніше частина операцій може просто піти в тінь.
Учасники ринку побоюються, що введення цього податку може спровокувати скорочення надходження валюти на ринок. "Будь-які обмеження завжди викликають відтік коштів. Наприклад, до того, як було введено правило обміну валюти за паспортами, громадяни щомісяця продавали близько $ 1,5 млрд. Після того, як почало діяти це правило, вони почали продавати в середньому по $ 1 млрд",- зазначає скарбник одного з великих банків.
Тепло стане дорожче
Крім очевидних податків, українців також очікує зростання тарифів на послуги. Минулого тижня місія Міжнародного валютного фонду досягла угоди з урядом України про програму економічних реформ, яка може бути підтримана дворічним кредитом "stand by" обсягом -18 млрд.
Проте фонд готовий виділяти кошти лише на певних умовах. Вони поки знаходяться в процесі обговорення, однак експерти відштовхуються від того, що вимоги будуть тими ж, що і при минулому співробітництво МВФ з українським урядом. Тоді одним з його вимог було підвищення тарифів на газ і теплопостачання.
Вже заплановано, що з 1 травня ціна газу для населення зросте на 50%, а з 1 липня - на 40% зросте його вартість для комунальної теплоенергетики. Це означає, що державні дотації не будуть поширюватись на тарифи для населення, які досі були в середньому в чотири рази дешевшими від ціни, яку Україна платила за газ Російській Федерації.
Враховуючи загострену політичну ситуацію, Росія навряд чи буде поставляти Україні дешеве паливо. Однак у той же час уряд обіцяє нову систему соціальної підтримки - кожна малозабезпечена сім'я буде отримувати близько 500 грн на оплату комунальних послуг.
Уряд піде на такий непопулярний, особливо перед виборами, крок як підвищення комунальних тарифів через гостру потребу в грошах. За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, залишки на єдиному казначейському рахунку складають всього 4,3 млн грн, і цих коштів не вистачить ні на що.
Отримання коштів МВФ дозволить не тільки скоротити дефіцит держбюджету, але і поповнити золотовалютні резерви України, які зараз перебувають на критично низькому рівні. Їхній обсяг складає всього $ 15,4 млрд, хоча для стабільного розвитку економіки повинен бути не менше $ 24 млрд (рівень трьох місяців імпорту).
Соціалка скоротиться
Крім зростання тарифів, українцям варто налаштуватися і на скорочення своїх доходів. Відповідно до прийнятого антикризового закону було вирішено скоротити ряд соціальних виплат.
Зокрема, тепер будуть зрівняні виплати при народженні дитини - розмір допомоги становитиме 41280 грн, незалежно від кількості дітей в сім'ї. Раніше при народженні другої дитини допомога становила 71 тис. грн, а для третьої і більше - по 141 тис. грн.
Також буде введена прогресивна шкала оподаткування доходів громадян: при доходах від 300 тис. грн податок складе 20%, а з 500 тис. грн - 25%. Однак ця норма торкнеться незначної кількості населення - за попередніми підрахунками, такі доходи отримують всього близько 300 тисяч осіб.
Нововведення стосуються і чиновників. Планується скоротити близько 24 тис. держслужбовців, 79,4 тис. працівників МВС, 3,35 тис. співробітників СБУ і 2,263 тис. - з прокуратури. Крім того, заплановано зменшення великих пенсій - виплати, які перевищують 10 тис. гривень, пропонується скоротити на 15%. Ця норма також більшою мірою торкнеться держслужбовців.
Найближчим часом розраховувати на збільшення соціальних виплат і допомоги не варто. Зарплати бюджетників і пенсій заморозять на поточному рівні - вони будуть підвищуватися тільки на рівень інфляції, щоб компенсувати зростання цін. Передбачається, що в результаті цих заходів країна зможе заощадити близько 12 млрд грн.
