Відповідне рішення на сесії прийняли селищні депутати.
Такої сесії в історії Білицької селищної ради, можливо, й не було. У всякому випадку, у сучасній — точно. Ще задовго до початку концертний зал селищного Будинку культури був ущент заповнений людьми. Послухати і побачити, яке рішення приймуть місцеві депутати, прийшли і приїхали близько п’ятисот чоловік. Це були не лише жителі Біликів, а й гості з Кобеляк, Лучок, Сокілки, Полтави, Решетилівки. Серед прибулих — велика кількість депутатів обласної та районної рад, представники засобів масової інформації. Лучани і соколяни приїхали дізнатись про ситуацію в Біликах через те, що холдинг «Бєлгранкорм-Полтавщина» задекларував будівництво відгодівельного комплексу і на території їх сільради. Решетилівцям білицький конфлікт цікавий через те, що вони напряму пов’язані з діяльністю «Бєлгранкорму». Адже без відгодівельного комплексу в Біликах не може працювати м’ясопереробний завод у Решетилівці.
Враховуючи резонанс події, керівництво селищної ради прийняло рішення зробити сесійне засідання розширеним і виїзним. У будівлі самої ради люди просто не помістилися б. До речі, дехто цілком серйозно пропонував провести сесію на стадіоні.
Питання про майбутнє «Бєлгранкорму» стояло в повістці денній під номером два. Та ні в кого не було сумнівів, що воно є зараз для Біликів найголовнішим і найболючішим. Слово для виступу одразу взяла депутат селищної ради Тетяна Кіщенко. Вона була одним із ініціаторів проведення кількох сходок, на яких біличани висловили свою думку щодо майбутнього відгодівельного комплексу, котрий працює на території селища. Крім того, Тетяна Павлівна працювала в складі спеціальної депутатської комісії, яка вивчала дозвільні документи, отримані «Бєлгранкормом». Кіщенко у своєму виступі була, як завжди, емоційною. Вона заявила, що відстань між комплексом та житловими будинками становить не 2 кілометри, як потрібно, згідно з санітарними норами, а 800–900 метрів. У цій ситуації, за словами Тетяни Павлівни, потрібно вибирати або буде свинокомплекс, або селище, у якому житимуть люди». Згадала депутат й історію, коли Білики вважались ледве не курортним селищем, у яке приїжджали відпочивати сотні туристів, у тому числі й росіян. Через наявність відгодівельного комплексу, котрий розповсюджує сморід на кілька кілометрів довкола себе, зараз сюди ніхто не їде. Не вірить Тетяна Кіщенко і в можливість подолання екологічної проблеми шляхом встановлення додаткового очисного обладнання. Вона сказала: «Вонятиме воно все одно. Он і Ібрагімович (фахівець СЕС — редакція) один правду сказав, що вонятиме. Запах не прибереш нічим».
Згідно з результатами опитування, проведеного серед біличан, із 834 чоловік 814 висловились за негайне припинення діяльності відгодівельного комплексу. Такі дані озвучила Тетяна Кіщенко.
Її колега, депутат Олег Бакаєнко, був більш стриманий у виразах та емоціях. Але тональність його виступу була схожою. Бакаєнко констатував: «Так, зараз керівництво комплексу пішло на перемовини з селищними депутатами. Бізнесмени зголошуються працювати над вирішенням проблеми смороду. Але, думаю, що це вже запізніла реакція. Чому вони в грудні минулого року цього не робили, коли депутатська комісія вже працювала?»
Депутат Людмила Завалій вважає, що діяльність комплексу призведе до проблем із питною водою для біличан. Вона заявила: «Усі Білики за день споживають 370 кубів води, а «Бєлгранкорм» — 570. У Кобеляках страшні штрафи накладають за полив городів, а ці артезіанською водою свиняче гімно змивають».
Віктор Киричко закликав: «Депутати і громада, не зраджуйте своїх дітей. Давайте вимагати негайного закриття «Бєлгранкорму».
Ігор Михайлюк вибачився за сморід
Безумовно, не всі присутні на сесії виступали проти закриття відгодівельного комплексу. Частина виступаючих пропонували дати можливість працівникам «Бєлгранкорму» вирішити проблему смороду. У основному, такі пропозиції лунали з вуст самих працівників холдингу. Заступник генерального директора Ігор Михайлюк, попросивши слова, від імені всього керівництва підприємства вибачився перед біличанами за неприємний запах. Також він запропонував депутатам і громадськості: «Я прохаю не оперувати довільно придуманими цифрами і даними. Нас два місяці тому перевіряла екологічна інспекція. Зараз триває чергова перевірка. У адміністрації підприємства вже є план дій щодо вирішення екологічної проблеми. Це займе 3–4 місяці. Можливе закриття комплексу призведе до того, що 300 жителів Біликів та Решетилівки втратять роботу, а бюджети різних рівнів — надходження для вирішення соціальних питань».
Кілька молодих хлопців із залу, представившись працівниками комплексу, також виступили перед присутніми. Вони звернули увагу на те, що депутати, які вирішують долю «Бєлгранкорму», є або дрібними бізнесменами, або працівниками бюджетної сфери. «У вас робота і зарплата є. А наші сім’ї хто годуватиме?» — резюмував один із хлопців. Дівчина, котра представилась Іриною, навіть прочитала вірша на підтримку роботи відгодівельного комплексу. Він закінчувався такими словами: «Мітинг ваш мені до жопи».
Більшість присутніх у залі виступи на захист «Бєлгранкорму» сприймали негативно, заглушаючи їх свистом або вигуками «Ганьба!». Ігорю Михайлюку із зали пред’явили претензії щодо невиплаченої зарплати людям, які трудилися на будівництві комплексу та… його дачі. А одна жіночка згадала й про політику. Вона заявила: «Терещенко ж казав, що хахли будут і за тарєлку супа работать». Тут Михайлюк не витримав і теж зірвався на крик: «Це брехня! Ганьба вам за брехню!»
Так чи інакше, але виступів із критикою діяльності «Бєлгранкорму» було значно більше, аніж слів на його захист. Своєрідну риску підвів житель Біликів, депутат Кобеляцької райради Олександр Бажан. Він сказав: «Нехай оці події стануть уроком для всіх представників влади щодо того, як потрібно працювати з інвесторами. Так, інвестиції потрібні. Але ж вони повинні впроваджуватись із чіткою відповідністю до вимог законодавства і з урахуванням думки громади. А тут усе вирішувалось по вертикалі виконавчої влади. І дозволи видавали, не особливо замислюючись. І все, як бачимо, закінчилось соціальним вибухом».
Що буде через місяць?
Результат голосування депутатів був прогнозованим. Воно відбувалось відкрито та поіменно. Більшість депутатів висловились за негайне припинення діяльності комплексу по відгодівлі свиней. Більшість, але не всі. Двоє селищних обранців, не зважаючи на шалений моральний тиск залу, проголосували проти.
«Бєлгранкормівцям» установили місячний термін, протягом якого вони мають припинити свою діяльність у Біликах і вивезти всіх свиней. Чи означає депутатське рішення, що все так і відбудеться? Безумовно, що ні. Адже, згідно з українським законодавством, рішення органу місцевого самоврядування можна оскаржувати як в органах прокуратури, так і в суді. І, швидше за все, юристи «Бєлгранкорму» так і зроблять. А судова тяганина може тривати місяці, якщо не роки.
Які засоби є для того, аби пришвидшити виселення свинарника з Біликів? Є можливість адміністративного тиску з боку органів виконавчої влади, передусім, обласного рівня. Тим більше, що заступник голови Полтавської ОДА Олег Пругло був присутній на сесії Білицької селищної ради і навіть заявив, що влада дослухається до вимог громади. Чи буде так насправді — питання ще те. Адже в умовах гострої економічної кризи заривати підприємство, а з ним і багатомільйонний інвестиційний проект, є рішенням дуже складним. І його важко приймати. Тим більше, що за інформацією, яку отримала редакція «ЕХО», члени районної депутатської комісії зголошувались дати «бєлгранкормівцям» півроку на ліквідацію проблеми зі смородом. Щоправда, в умовах «розпеченого» білицького залу ніхто вголос про це заявити не зважився.
Якщо влада буде зволікати, є засоби тиску з боку громадськості. Наприклад, пікетування підприємства. Заклики до цього вже лунали. А житель Біликів Микола Бровко навіть лякав міфічним «Правим сектором».
Від автора: «Правий сектор» — це як казковий «бабайка». Ним лякають чиновників, бізнесменів, дітей та міліціонерів. Мовляв, не зробиш, як я хочу, приїдуть і розстріляють.
Чи існують інші варіанти подальшого розвитку подій? Безумовно, існують. Так селищний депутат Олег Педченко пропонував, «виселивши» свиней, завезти в «Ясні зорі» корів і розвивати тваринницьку галузь.
Залишається можливість і для того, аби «бєлгранкормівці» таки встановили додаткові очисні потужності і спробували подолати сморід. Та чи це можливо? І чи буде російський інвестор, під час оголошеної «холодної війни» між двома країнами, вкладати додаткові десятки мільйонів у проект, який може бути: а) закритий; б) націоналізований; в) розбомблений; г) безліч інших негативних сценаріїв.
P.S. Наступного дня до редакції почали телефонувати біличани. Вони повідомили, що від комплексу смердить, як і раніше.
