Раніше велика кількість людей збиралася на традиційні віче, аби почути від активістів відповіді на запитання типу »що буде завтра і що нам робити, куди бігти?» З часом людей відчутно поменшало. Зібрання стали базуватися лише на виступах охочих, які то інформували присутніх про загальну обстановку в країні, то до чогось закликали, то просто викладали на суд публіки свої думки.
Про віче, яке відбулося 4 травня у Центрі культури і дозвілля в Нових Санжарах (будівля кінотеатру), знали всі. На всіх рекламних тумбах селища цілий тиждень (як не більше) висіли великі оголошення, на яких зазначалося, коли і де відбудеться чергове зібрання та його тема. До речі, про останнє і є мій заголовок. Адже на вищевказаних постерах (оголошеннях) були написані слова типу «Нова влада: що далі? Зустріч із головою РДА». Віче, яке відбулось 4 травня, відрізнялося від попередніх тим, що виступаючих стало менше і вони вже не «товкли воду в ступі», як інколи траплялося раніше, а говорили по суті проблем, які є в районі, задавали питання голові райдержадміністрації Володимиру Паршевлюку та навіть на підвищених тонах жадали від нього певних дій. Та про все по порядку.
Спочатку виступив громадський активіст Роман Павліченко:
— Одразу по самообороні. Згідно тактичних дій, зброя повинна знаходитись у військоматах. І колектив самооборони, який знаходиться в залі, повинен пройти спецперевірку. Під час виникнення якоїсь складної ситуації ці співробітники мають право отримати зброю. Керівники самооборони повинні постійно збирати оперативну інформацію. Сьогодні вночі біля однієї з полтавських військових частин були зафіксовані сепаратистські дії. Невідомі намагалися заблокувати військовий об’єкт. Туди виїхав спецпідрозділ «Альфа» СБУ, який припинив ці дії. А фінансують сепаратизм, щоб ви знали, колишні й теперішні »регіонали.» Вони все роблять для того, аби й надалі знаходитись у кріслі, «кришувати» свій бізнес. Фінансування з їхньої сторони йде величезне. Також достовірно відома інформація, що по районах іде збір молодиків, яких саджають в автобуси і відправляють у той самий Слов’янськ, Донецьк та інші тепер уже гарячі точки. Також потрібно створювати групи оперативного реагування. 9 травня у нас буде жорстке. Величезні сили вже стягуються у Полтаву. Та й ворог не спить. За останньою достовірною інформацією, у Полтаві функціонує громадська організація »Гром», яка, начебто, за мир і за злагоду, а насправді її члени готують 9 травня провокаційні дії. Тому зараз керівникам у районі потрібно звернути увагу на місцеві силові підрозділи і, за потреби, провести якнайшвидше масштабну люстрацію. Повірте, якщо цього не зробити, буде тільки гірше.
Також Роман Павліченко нагадав присутнім зовсім недавню ситуацію, яка склалася в Машівці. Там регіонали таємно зібралися і хотіли «скинути» голову районної ради. Причому зробили це так, що ніхто й нічого не знав. Та в цій ситуації зреагувала самооборона. Представник Машівки, який був присутній у залі, поділився здогадками про те, що колишні регіонали вдаються до таких дій і фінансування через те, що відчули трохи свободи, що їх у спокої залишили на якийсь час, бо не до них зараз.
Далі перейшли до виступу новопризначеного голови райдержадміністрації Володимира Паршевлюка.
— Не буду дуже довго виступати, а очікую питання від вас, — сказав Володимир Володимирович.
Голова розповів про своє призначення, про свої відчуття, думки і перші кроки в стінах владного кабінету. Присутні також дізналися, що заступників досі ще не призначили, хоча, наприклад, Роман Павліченко, який до цього виступав з трибуни, вже подав документи на першого заступника та проходить перевірку. Але ж працювати на посаді, звичайно, ще не має права.
— Багато цікавого дізнався про себе і з інтернет-мережі, і так, з чуток, — зазначив Володимир Паршевлюк.
Розповів голова також про свої дивні відчуття, коли в перший день роботи до нього прийшла головний бухгалтер із сумними новинами. Як виявилося, люди, які працюють в адміністрації, за власні кошти купують папір до принтерів та ксероксів, лагодять комп’ютери, бо держава виплачує їм тільки заробітну плату.
— Також про делікатний момент: в адміністрації не працює туалет і його вже довгий час не ремонтують. Не знаю, чому так. Тобто, влада така собі безпомічна, — зазначив Володимир Паршевлюк.
Далі голова перейшов до обговорення фінансової сторони: згадував і казначейство, і необхідність та плани стосовно залишення зароблених районом коштів на місцях, а не відправкою на Київ.
— Якби Україні дали хоча б кілька років пожити спокійно, а не відбиватися від сусіда, економіка б налагодилася набагато швидше.
Про те, де брати кошти та як »залатувати діри,» присутні також дізналися з перших уст.
Далі, закінчивши доповідь, Володимир Паршевлюк попросив задавати запитання. Питали про різне: про повірку водяних лічильників, тарифи на воду, про долю поваленого пам’ятника Леніну, власників турбази…
— Воно то балакаєм ми дуже харашо. І ті, що перед вами, і ви зараз балакаєте багато. Чого, наприклад, на базарі, не вивісити, що підприємець купив туфлі за 50 гривень, а продає за 250 гривень. Га? Чого так не зробити? Накладну хай вивісить, щоб усі бачили, — почулося із глибини залу, — а якщо ви цього зробити не можете, то для чого ті адміністрації взагалі потрібні?
Як бачимо, питали навіть про таке, причому, на підвищених тонах. А коли в обговоренні дійшли до того, що ще існує незавершене завдання по формуванню ескізу, затвердженню проекту та встановленню пам’ятника полеглій Небесній Сотні, з глибини залу знову почулося сердите:
— А тим, що нещодавно в Одесі погибли та Донецьку, тоже пам’ятники будем ставити?
— Як виникне така потреба, то будемо. Якщо пам’ятник сепаратистам, то навряд чи. Якщо росіянам, які приїздять на нашу землю вбивати українців, — то точно не будемо. А українцям, які захищають українську землю, — тим поставимо, — в тон почутому відповів голова.
Під кінець віче, після того, як громадський активіст Василь Дробиняк розповів про враження від недавньої просвітницької поїздки до Холодного Яру, присутнім продемонстрували фільм про Другу світову війну, який, як стверджують організатори, через секретні дані мало хто бачив.
P. S. Оскільки багато часу на віче витратили на обговорення повірки лічильників, яку комунгосп, як стверджують люди, вимагає від користувачів робити самостійно (тобто, власноруч демонтувати і відвозити до Полтави), хочемо внести ясність словами Романа Павліченка для тих, хто на зібранні не був, але має таку ж проблему: «Якщо людина в письмовій формі, заявою звернеться до комунгоспу про те, щоб їй демонтували лічильник, відвезли на повірку і встановили назад, то працівники закладу зроблять це без будь-яких зайвих запитань.»
