Чоловік із села Кірове несе службу в «гарячій точці» на сході. І до цього часу у нього немає якісного бронежилета.
Історію Євгена Соломоненка, 29-річного мешканця села Кірове, що в Кобеляцькому районі, розповіла його мама Валентина Іванівна. 1 квітня Жені подзвонили з сільської ради і сказали, що йому необхідно терміново прибути у Кобеляцький військкомат. «Женя ще й не повірив одразу, коли йому про військкомат сказали. Думав, що розігрують його. 1-ше ж квітня на календарі», — згадує Валентина Іванівна. Говорити їй важко, кожні 5 хвилин жінка плаче. Через це навіть відмовилась фотографуватись.
Женя Соломоненко, як законослухняний громадянин, у військкомат поїхав. Там йому вручили повістку про мобілізацію і сказали, що наступного дня о 7:30 він має прибути в Кобеляки з речами, а далі — поїхати в армію.
Євген Соломоненко, у свій час, відслужив строкову службу. У армії отримав військову спеціальність механік-водій. Служив у військах швидкого реагування.
Після мобілізації Євген потрапив у частину, яка базується в селищі Черкаське, що поряд із Новомосковськом. Там пробув близько місяця. А потім разом із іншими солдатами був переведений у Донецьку область. Зараз несе службу на блок-посту між Слов'янськом і Краматорськом. Саме там був убитий кобелячанин Юрій Сітяєв. Женя служив разом із ним.
Валентина Соломоненко не приховує, що солдати живуть у нелюдських умовах. Каже: «Їдять наші діти те, що люди зібрали. Без цього їх би годували американськими сухпайками, гречкою та пшоном. У палатках, де живуть, по коліна води. Польової кухні немає. Оце, слава Богу, привезли їм ліжка. Аби не допомога простих українців, то наші хлопці голодували б».
Валентина Іванівна разом із невісткою зв’язалися з двома кобеляцькими волонтерками, Світланою Сергійко та Іриною Панченко. Саме через них передавали Жені продукти. Жінка говорить: «Велике материнське «дякую» цим дівчатам. Гарну справу вони роблять. Свєта всіх кобеляцьких військовослужбовців, які на війні, обдзвонює і підбадьорює. Знаю, що дзвонять солдатам і хлопці з кобеляцької «Свободи». А для підтримки духу солдатикам, що потрібно? Аби вони відчували, що про них пам’ятають».
Та не лише від нестачі продуктів харчування потерпають українські солдати. Найстрашніше те, що у них немає сучасних засобів захисту, необхідних під час військових дій. Так, Жені видали старезний бронежилет «трійку», який абсолютно не захищає від сучасної зброї. За словами Валентини Соломоненко, солдати, коли обстріляли їх блок-пост, готові були бунтувати. Після цього їм дали хоча б якийсь захист.
Бронежилет п’ятого рівня захисту Жені Соломоненку все ж придбали. Гроші для цього почали збирати земляки з Кірового. З відповідною ініціативою виступив сільський голова Сергій Пилипенко. Він, до речі, постійно організовує збір продуктів для солдатів. Але бронежилет купили не за кіровські гроші. Валентина Іванівна розповідає: «Невістка згадала про Женіну проблему при зустрічі з кобеляцькими «свободівцями». І вже наступного дня один із них подзвонив і сказав, що гроші для придбання бронежилета вже перераховані. Тепер Свєта Сергійко та Іра Панченко відвезуть захист моєму Жені».
Та й це ще не знімає всі проблеми, які виникли перед Євгеном Соломоненком та іншими солдатами, котрі знаходяться у «гарячій точці». Валентина Іванівна розповіла, що, згідно з документами, її син знаходиться на військових навчаннях. Тобто, повернувшись додому, він не вважатиметься учасником бойових дій. Мама прохає фахових юристів про допомогу у встановленні справедливості. А вже прощаючись, каже: «Ще раз від усього материнського серця дякую хлопцям із «Свободи». Дякую сільському голові, дякую дівчаткам-волонтеркам. Оце тільки на таких людях і тримається наша армія».
До слова. У 2011-ому році Ренат Ахметов придбав у Лондоні квартиру за 220 000 000 доларів. У гривнях за нинішнім курсом — 2 640 000 000. Для порівняння, бронежилет коштує 5 тисяч. І оце за таких …. (потрібне слово вставте) умирають наші українські хлопці?
Між іншим, бізнес нашого нового Президента оцінюють у 12 000 000 000 гривень. Цікаво, скільки він виділить на армію після його продажу. А якщо порахувати вартість бізнесів усіх наших народних депутатів, то українська армія має бути озброєною на рівні ізраїльської. От тільки гроші не в армії, а в бізнесах.
Ох, дограються українські владоможці. Хлопці ж із війська обов’язково повернуться.
