Тридцятого травня близько 12:00 нам зателефонував голова громадського формування «Новосанжарська самооборона Майдану» і повідомив, що отримав інформацію від місцевого жителя села Зачепилівка: з розміщеної в цьому населеному пункті пожежної водойми (пожводойма) КамАЗом та іншою технікою возять пісок з метою продажу. Самооборонівець разом із правоохоронцями (а з ними і наш кореспондент) одразу виїхали на вказане місце. Взяли з собою і громадянина, який повідомив про факт незаконного продажу.
Приїхавши до пожводойми, побачили слідуюче: велика піщана територія, схожа на кар’єр; скраєчку стоїть заведений екскаватор. Техніка, якою, як заявили, возили пісок, була відсутня, адже, за словами очевидця, за п’ять хвилин до нашого приїзду черговий навантажений КамАЗ поїхав у невідомому напрямку. На місці також був чоловік, який представився працівником Новосанжарського держлісгоспу. На запитання про його роль відповів, що ставить відмітки в накладних автомобілів, які завантажуються піском, веде облік кількості відвантаженого піску і т. д. Побачивши нас, водій екскаватора виліз із кабіни дізнатися, хто і для чого сюди прибув. «До нас прибув Євромайдан», — відповів працівник держлісгоспу. «Як це Євромайдан? Донєцкий чи Київський?», — запитав здивований водій екскаватора. «Зачепилівський», — відповів місцевий житель. Смішки смішками, та водій зрозумів, що «це — надовго», і заглушив двигун екскаватора.
До виконання своїх службових обов’язків приступили правоохоронці: взяли пояснення працівника держлісгоспу, водія екскаватора, який, до речі, не зміг показати документи на екскаватор та навіть назвати його марку (мабуть, працює на ньому недавно).
У результаті наданих усних та письмових пояснень вищевказаних осіб стала зрозумілою інформація, що пожводойма перебуває на балансі Новосанжарського держлісгоспу, які здійснюють її розроблення та розчищення. На запитання, кому належить екскаватор, водій відповів що Віктору Клюшнику.
Пояснення взяли також і з місцевого жителя, який повідомив про вищевказаний факт: чоловік не обмежився подробицями тридцятого травня, а й «вилив душу»: «Ні, ну я розумію, пожводойма. Гляньте ж яку площу розрили. Ви викопайте вглиб і пісочок складіть рядом. А воно непонятно ким і куди продається. У нас познімали на вулиці плафони, які перед тим поставили, бо лампочки нема в сільраді за шо купити. Дороги он як порозбивали своїми КамАЗами. Хтось гроші заробляє, а в сільраду — дуля з маком.»
Неподівано зі сторони дороги ми почули шум двигуна. «О, «газончик» якийсь сюди їде», — поділився здогадкою один із правоохоронців. Він не помилився. По чергову порцію піску приїхав ГАЗон. Міліціонери його зупинили, перевірили всі наявні й необхідні документи у водія, взяли в нього також письмові пояснення і, після деяких діалогів, дозволили піти на завантаження. Адже фізична особа-замовник оплатила вантаж в бухгалтерії держлісгоспу і чекала на доставку. По документах, мали завантажити три тонни. «А як ви визначаєте, скільки вже насипали піску в автівку, у вас на ковші щьотчик є?», — запитав працівника держлісгоспу правоохоронець. «Так в одному ковшеві якраз тонна, — відповів той. — Три ковші має насипати зараз. Та й я ж не зацікавлений за відповідну суму віддавати більше піску за безплатно». «Так ви ж і не своє віддаєте», — парирував міліціонер.
Згодом на місце події приїхав головний лісничий Євген Хоменко, якому правоохоронці надали вказівку підготувати копії документів на розроблення пожежної водойми, оренди екскаватора та інші. «Ми ж подивимось, скільки пожводойма має бути по паперах і на скільки ви її розширили», — сказав міліціонер.
Коли робота правоохоронців добігала кінця, до нас під’їхав також вищезгаданий Віктор Клюшник, який привіз техпаспорт на екскаватор та копію договору оренди. «Документи на екскаватор ніколи не тримаю в ньому, адже до них «приробляться ноги». Як треба показати, я завжди підвезу», — зауважив власник машини.
Факт забору та продажі піску з території пожводойми був повністю зафіксований правоохоронцями. Законні вони чи незаконні — розберуться відповідні органи. Головне, щоб не суперечили нормативно-правовим актам та совісті й моралі.
