Наступного дня після останнього дзвоника новосанжарські випускники мали змогу урочисто відсвяткувати випускний вечір. Мабуть, для всіх це свято асоціюється з гарними дівчатами в ошатних сукнях, елегантно одягненими хлопцями, салютом та зустріччю сходу сонця з друзями-однокласниками.
Випускники зібралися перед школою, демонструючи всім присутнім своє вбрання та гарний настрій. Дівчата мали гарні зачіски, а хлопці — модні стрижки. Крім батьків та родичів випускників, на випускний вечір завітали багато глядачів: хтось для отримання естетичного задоволення, а хтось вибирав із представлених варіантів сукні для своїх дочок на випускний наступного року. Цього року випускниці обрали вечірні наряди, коротенькі коктейльні сукні. Було декілька в’язаних,ручної роботи, та у стилі «рибка». Хлопці теж «не пасли задніх» і намагались виділитися. Троє були в синіх костюмах (незвичайно, але стильно). Двоє — в коричневих у клітинку (теж оригінально). А ще приваблював зір червоний ручної роботи з вишитим гербом України на піджаку та вишиванці. До речі, багато хлопців були вбрані у вишиванки: білі, сині навіть чорна була (доволі патріотично!).
Випускники вишикувались парами та пройшли центральною вулицею, поклали квіти до Вічного вогню і направились у Центр культури та дозвілля, де і проходила урочиста частина дійства.
Глядацький зал був «забитий» повністю, тож багатьом довелося стояти. Звичайно, цього вечора вся увага була прикута до випускників. Усім дуже сподобався випускний вальс, який діти танцювали неодноразово. Глядачі гучно аплодували Максимові Михайлику за вірш про випускницю у його виконанні. Хто знає, може він присвятив його якійсь конкретній дівчині…
Дев’яносто сім випускників цього року отримали атестати зрілості, шестеро учнів — ще й золоті та срібні медалі. І тепер ці щасливчики готові «підірвати» цей світ своєю ерудицією та вмінням. Вони готові йти у доросле життя, мають самі творити свою долю. Але перед цим ще є ніч веселощів, танців аж до самого ранку та традиційна зустріч світанку на горі біля містка кохання. Випускний. Так багато спогадів у кожного з нас пов’язано з цим словом. Тож давайте не забувати тих, з ким ми провели прекрасні шкільні роки: не тільки однокласників, а й наших любих учителів! Зі святом!
