Одна мешканка міста задала таке питання: «Я маю договір на вивезення сміття і плачу за цю послугу. Але контейнер розташований ледве не за кілометр від мого будинку. Нести сміття до нього я змоги не маю. Як бути? Виходить, я просто плачу гроші не маючи обслуговування?»
Олександр Ісип відповів: «Така проблема дійсно існує, контейнерів ще недостатньо, щоб встановити їх по всьому місту. Але це не означає, що добросовісні платники повинні страждати. Даній громадянці я рекомендую особисто звернутись до керівника «Міської сервісної служби» Володимира Слісаренка і в індивідуальному порядку узгодити порядок вивезення сміття. Думаю, що після цього всі проблемні питання будуть усунені».
Друге питання було такого роду: «Договір передбачає добровільну згоду сторін. А кобеляцька міська рада фактично примушує громадян до його підписання. Це незаконно. А що як я сам вивожу відходи?»
Міський голова відповів: «Швидше за все це питання задане людиною, яка не бажає виконувати Правила благоустрою Кобеляк і утримувати місто в чистоті. Дійсно, підписання договору – справа добровільна. Але з іншого боку, без подібного договору неможливо законно вивезти і утилізувати відходи. Закопувати його в землю? Це – незаконно. Більше того – це злочин проти довкілля, адже пластик і поліетилен не розкладається, а гній забруднює підгрунтові води. Так, компостування листя, дерев можливе. Але хоча б продемонструйте спеціальну компостну яму. Вивозити відходи на ганжівське звалище можна. Але ж теж згідно з договором із Міською сервісною службою. Можна також взагалі не заключати договір з нашим комунальним підприємством. Але де тоді утилізувати відходи, які є у всіх без винятку? Можна вивезти їх, наприклад, у Кременчук. Але ж покажіть договір із тамтешнім підприємством. В іншому випадку ми вправі думати, що громадяни вивозять відходи в лісопосадки, ліси, на береги річок. То виходить це законно, так потрібно вирішувати проблему? Я знаю, що серед земляків чимало незаможних людей. Але плата за вивезення відходів зовсім незначна. Вона дорівнює вартості буханки хліба. Впевнений, що відмовляються від заключення договорів лише люди, котрим байдужа доля Кобеляк, котрі живуть по принципу: «Після мене нехай і трава не росте». Та нічого, міській раді до цього не звикати. Найближчий час покаже доцільність наших дій».
