27 червня у Парку Перемоги відбулися урочистості з нагоди Дня Конституції України та Дня молоді. Та людей зі святом встигли привітати лише офіційні особи, адже подальшому проведенню концерту завадили погодні умови: сильний дощ примусив людей розійтися по домівках.
А наступного дня в Нових Санжарах пройшов перший в історії селища парад вишиванок: це був просто мега-день, адже він об’єднав у собі дійство, якого ще не бачила наша рідна земля, та концерт, який не відбувся через ливень.
О 20:00, як і було заплановано, на подвір’ї Новосанжарського навчально-виховного комплексу зібралося видимо-невидимо людей, таких різних і таких схожих: усі були у вишиванках, з українськими прапорами, малюнками державної символіки на обличчях і з запальним настроєм. Ніякий енергетичний напій не зміг би вплинути на людей так, як пісня, прогулянка пішки та спільні ідеали. Було однаково багато як учасників маршу з національною атрибутикою, так і тих, хто випадково чи заплановано вирішив подивитися на незвичайне дійство. Організатори потім навіть самі зізнавалися, що очікували на успіх, але щоб такий! Деякі люди з інших міст після перегляду фото- і відеоматеріалів маршу, які доступні в Інтернеті, запитували:
— Це ж у вас традиційно, так? Ви ж не вперше його проводите?
А потім дуже дивувалися після того, коли дізнавалися, що подібна акція нова для селища. Але ж які активні учасники були, слів не вистачає!
Учасники зібралися на подвір’ї навчального закладу трохи раніше наміченого часу. Усім бажаючим художники-добровольці намалювали на щоці прапор, на плечі — тризуб, за бажанням, звичайно. Хто не знав слів пісень, які потім співалися, встиг вивчити їх за півгодини.
Після танцювального флешмобу під українську пісню та загального виконання Гімну України учасники вишикувались у колону і вирушили у напрямку центра селища. І не думайте, що мовчки: люди співали, скандували та радували випадкових глядачів своїм патріотизмом та настроєм. Левину долю в цьому відіграла новосанжарська молодь: така, якої немає більш ніде. Проходячи біля кафе «Водограй», вони зупинилися біля людей, які масово вийшли з нього подивитися, хто ж там співає, і почали стрибати викрикуючи: «Хто не скаче, той москаль!» Дорослі, дивлячись на це і розуміючи, що це їх також стосується, почали стрибати разом із молоддю.
Через хвилин п’ятнадцять учасники маршу вже були біля місця встановлення пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Тут вони говорили про те, що всі ми тут, на українській землі, а вони — на святому небі. Ми повинні зробити все, щоб смерть їхня не була марною.
Близько 21:00 святковий парад уже був біля входу в Парк Перемоги. Люди біля пам’ятника Тарасу Шевченку голосно читали його «Заповіт» та вже вкотре співали Гімн України. Після цього всіх бажаючих чекали виступи сучасних українських гуртів «ДельТора» та «Сестра Керрі».
Завдяки згуртованості, патріотизму, енергійності та любові до Батьківщини, яку продемонстрували і малі, й великі, у вишиванках і без, цей день запам’ятається всім і вже точно увійде в історію Нових Санжар.
P. S. Дехто з присутніх дивувався: «Як вони можуть святкувати, коли війна в країні?!» На підтримку патріотичного духу мирян нижче приводимо цитату з Інтернету однієї відомої людини: «Тут говорять, мовляв, зараз це не на часі. Війна йде, не до вишиванок і парадів. Проте ми гадаємо, що це не так. Патріотизм завжди на часі. Навіть у час війни. Особливо у час війни. Ми ж не пропонуємо напитися чи накуритися, чи наколотися. Ми пропонуємо нагадати усім оточуючим, і собі насамперед, що ми українці. Що ми — громадяни найкращої країни світу, яку варто любити, за яку варто боротися і за яку потрібно воювати. Якщо ж мучать сумніви, то ніхто ж не заважає робити кілька справ паралельно. Ходіть на марші, слухайте гарну українську музику — і допомагайте військовим на Сході, займайтеся волонтерством, підтримуйте евакуйованих. Одне іншому ніяк не заважає. Так що парад вишиванок таки буде. Зустрінемось. Слава Україні!»
