Весільні забобони – це смішно

Коли чутно «пілікання» проїжджаючого кобеляцькими вулицями ряду автомобілів, прикрашених яскравими стрічками, ні в кого й сумніву не виникає – їде весільна колона. Та навряд чи кожен знає, що, за весільними «забобонами», таким чином (піліканням) водії відганяють злих духів від наречених.Як не дивно, прикмет та забобонів навколо весільних обрядів день у день стає все більше. Іноді доходить до абсурду. Прокоментувати весільні забобони згодився невіруючий у них - Олександр Язичник.

Не можна їхати до церкви чи РАЦСу прямою дорогою, треба обирати складні шляхи, щоб заплутати нечисту силу. Необхідно уникати по дорозі кладовищ. Гучні сигнали автомобіля також відлякують злих духів. Не можна озиратися.
Якби нечисту силу можна було б так легко «заплутати», то, мабуть, називали б її «дурна сила», а не «нечиста». Я думаю, такі «істоти», як злі духи, вже встигли вивчити план міста Кобеляки, тому для них зовсім не складно знайти дорогу до церкви чи РАЦСу.

Необхідно також уважно поставитись до вибору дня тижня для одруження. Так понеділок обіцяє подружжю міцне здоров'я, вівторок – багатство, середа – щастя, четвер – втрати, п'ятниця – труднощі, субота – невдачу, неділя – Боже благословення.
Оце тобі й на! П’ятниця – труднощі, а субота – невдачі. Чуєте, ви, дев’яносто дев’ять відсотків одружених! Схоже, варто вам замислитись над розлученням, бо половині з вас скоро стане дуже тяжко, а іншій половині прийдеться терпіти постійні невдачі.

Краще одружуватись пополудні, такі шлюби вважаються вдалішими і тривалішими.
Забобони такого типу повинні продовжуватись фразою «…тому що…». Якщо такого продовження немає, то звертати на них увагу треба лише тоді, коли хочеться посміятись.

Гарною прикметою в день весілля є дощ. Якщо ж дме сильний вітер – життя молодих буде вітряним. Сніжна погода – до заможного благополучного життя.
О! А в мене є знайомий, який одружився прекрасного зимового дня, коли з неба щедро сипав лапатий сніг. З жінкою вони прожили трішки більше трьох місяців. Отже, в мене є всі підстави вважати, що «найзаможнішим» днем в їхньому подружньому житті був день весілля, коли їм пхали гроші в банку.

Щоб шлюб був вдалим, молодята не повинні бачити один одного зранку в день весілля. Бажано також, щоб наречений не бачив сукні своєї обраниці до дня одруження.
А якщо до цього вони прожили років 5 разом?

Перед вінчанням наречена має трохи поплакати. Краще, якщо ті сльози будуть від наставних слів батьків, а не через якісь проблеми.
Стоїть батько над дочкою і вмовляє: «Донечко, ну поплач хоч трішки! Це ж мудра батьківська порада. Ну поплач, прошу!» А донечка сміється, аж сльози течуть. Як от я зараз.

Масивні весільні обручки – до багатства, статків.
Певно цей забобон вигадали кмітливі власники ювелірних салонів. Респект і уважуха! От, які реклами треба проводити!

Одружуватись з батьківськими обручками - повторити їхню долю.
Боже, як все просто! Досить лише надіти обручки батьків, які прожили в щасливому шлюбі, і вже не треба думати про свій власний.

Нікому не можна давати міряти обручки ні до, ні після весілля. А от ненароком доторкнутися до обручок молодих на весіллі – до святкування власного.
А от ненароком вкрасти обручки перед весіллям – до тюрми.
Якщо, надягаючи обручку, впустити її – бути зраді. Після весілля обручку краще якомога рідше знімати.
Уявляю: молода надіває обручку женихові. Руки тремтять. «Тільки б не впустити! Тільки б не впустити!» І… впускає. Все, весілля відміняється.

Сукня нареченої має бути суцільною, а не корсетом зі спідницею, щоб не було у дівчини розділеного життя. Спідня білизна – тільки білою. Взуття – неодмінно із закритим носиком і п'ятою, і без шнурівок.
Відразу перша асоціація – СРСР. Схоже на витяг із якоїсь совдепівської книги молодого дизайнера.

Не варто виходити заміж у зеленій сукні. Зате старе взуття на нареченій принесе вдачу у сімейному житті.
Чому ж не варто? Мені одна баба сказала, що зелене – то до долярів. Тож хай дівчата надягають – не соромляться і тоді на нове взуття однозначно вистачить.

Якщо молодий вступив у калюжу перед будинком молодої - жити їй з п'яницею.
З нашими кобеляцькими ямами можна нову прикмету вигадати: «Якщо молодий не вступить у калюжу – то займе перше місце на змаганнях з легкої атлетики».

Після того, як наречена відправилася з дому на вінчання чи реєстрацію, потрібно помити в домі підлогу, щоб молодій було легше увійти до будинку чоловіка. Краще це зробити її матері.
Так, значить поки донька буде в РАЦСі – матері ганчірку у руки і рачки по хаті лазити…

Після виходу з церкви потрібно якнайдовше мовчати. Хто перший заговорить – той і буде довіку підкорюватись своїй половинці.
А молоді ж принципові… Вже три роки минуло, а вони мовчать, як в рот води набрали.

Після весілля наречена повинна обов'язково зберегти фату. Нею в майбутньому можна накривати хвору дитину для швидшого одужання.
А ліками не пробували хворих дітей лікувати?

Ніхто не повинен проходити між нареченим і нареченою, тому молоді мають весь час триматися разом. Щоб їх союз був непорушним!
А якщо хтось намагається пройти – дайте йому в пику!

Логін:
Пароль:
запам'ятати