Житель Кобеляк на простенькому велосипеді за кілька днів подолав 1200 кілометрів. Він зумів доїхати аж до північного кордону України.
Рік тому ми вже писали про кобелячанина Віктора Валявського. 48-річний чоловік захоплюється веломандрівками. При цьому мова не йде про поїздку на 10 чи навіть 100 кілометрів. Віктор долає відстані, котрі вражають навіть професійних спортсменів. Так, у минулому році чоловік їздив у місця, із яких починає свій рух річка Ворскла. А це — аж у Російській Федерації. Цікаво, що після тієї подорожі Віктор сказав: «Усе, у Росію їздити я зарікся. Їхні прикордонники та чиновники дивляться на українців як на людей другого сорту. Терпіти приниження не збираюся. Хоча прості люди нормальні».
Разом із кобелячанином подорожував 70-річний чоловік
Цьогорічна подорож була особливою. Валявський поставив собі за мету досягти крайньої північної точки України. І, по можливості, установити свій особистий рекорд, проїхавши за одну мандрівку більше 1150 кілометрів.
— Але це не було основною метою. Дуже хотілося побачити міста, знамениті з часів Гетьманщини, — уточнює мандрівник. Валявський, крім велоподорожей, захоплюється ще й вивченням української історії. Особливо того розділу, що присвячений боротьбі за незалежність.
— Історія має здатність повторюватись. І ось зараз ми бачимо відтворення подій 17-го століття. Тоді Іван Виговський разом із поляками, волохами, сербами бився проти російських окупантів. І зараз це відбувається. Тоді українці програли. Зараз, упевнений, що виграють, — розповідає Валявський.
Під час цьогорічної поїздки він відвідав Новгород-Сіверський, Глухів, Батурин. Тобто, побачив місця української військової звитяги і, водночас, зради, яка призвела до кінцевої поразки. «Аби в нас тоді не було зрадників, ми б зараз жили в Євросоюзі, а не потрапили під окупацію Москви», — резюмує Віктор.
Північної точки України він таки досяг. Доїхав аж до прикордонного пункту. Каже: «Можна було б ще півтора кілометра північніше проїхати, але стало лячно. Ми в цьому місці навіть засідку українських солдатів бачили. А після того, як поїхали звідти, там ледве до збройного протистояння з росіянами не дійшло», — розповідає веломандрівник.
Разом із кобелячанином Валявським цього разу подорожував і його колега по захопленню із Сум. Вони познайомились заочно, завдяки протекції одного з сумських чиновників. Василю Голубу — вже сімдесят. Він захоплюється туризмом майже чотири десятиліття. За цей час їздив у Баку, Алтай, Соловки, добирався аж до російського Байкалу. Щоправда, Василь Якович не завжди подорожує на велосипеді. Будучи професійним залізничником, він частенько віддає перевагу більш комфортним поїздкам на поїзді. Але цього разу Василю Голубу довелося подорожувати виключно на велосипеді. На цьому настояв Віктор Валявський. «Усього лише 50 кілометрів ми на поїзді проїхали», — уточнив наш земляк.
Уже повертаючись додому, у Кобеляки, Валявський зрозумів, що таки поб'є свій рекорд щодо подолання відстані.
— Я ще заїхав на город у Яблуневе, а коли доїхав до свого провулку, то виявилося, що намотав 1200 кілометрів, — із гордістю розповів велосипедист. Таку відстань він проїхав із 6 по 16 липня.
У наступному році Валявський планує з’їздити в Тернопільську область. Цілком можливо, що й цього разу його напарником стане вже сімдесятиоднорічний Василь Голуб. А в більше віддалених планах невтомного кобеляцького велосипедиста — поїздка в Карпати.
