Нещодавно в адміністративному будинку було проведено засідання комісії з питань легалізації заробітної плати та зайнятості населення. Кілька годин чиновники вчергове товкли воду в ступі.
Розпочали з питання, яке раніше не підіймалося і тепер, після широкого розголосу, можливо щось змінить у житті ошуканих людей та наведе лад у трудовій документації роботодавця: діяльність магазину-кафе «Кулінічі», розташованого прямо в центрі селища на колись проїжджій частині. Підставою для розгляду цього питання стала заява голови громадської організації «Новосанжарська самооборона Майдану» до районного керівництва про те, що в «Кулінічах» працюють люди, які офіційно не зареєстровані роботодавцем: Надія Вовк та Галина Савран. У цілому ж, як пояснили присутнім, ситуація така, як, практично і скрізь: люди на роботу офіційно не оформлені, працюють без договорів і домогтися у роботодавця легалізації немає змоги.
Після короткого представлення і пояснень працівників Надії Вовк та Галини Савран, надали можливість прокоментувати ситуацію менеджеру та юристу «Кулінічів», які також прибули на засідання. Менеджер пояснив, що в коло його функцій входить консультування працівників з питань виконання їхніх безпосередніх обов’язків, тобто: випічка, прийом товару, робота з пічкою, кавовим апаратом та інше. Також розповів, що магазин-кафе «Кулінічі» зараз здається в оренду двом підприємцям: Наталії Педан з Кобеляк та Наталії Пилипенко з Нових Санжар.
Не втрималася і слово знову взяла Галина Савран:
— Ви вже вибачте нас. Ми розуміємо всі наслідки незаконного працевлаштування, але звернутися до районного керівництва нас змусила дуже складна ситуація. До нас, як до сумлінних працівників, відносяться зовсім «по-собачому». Приїхали перевіряючі із «Кулінічів» і починають нас обвинувачувати в усьому, «на чім світ стоїть», оскорбляти, обзивати «сявками», воровками… Оце тут ми вже і не втрималися. Обідно, розумієте, що працюєш у них незаконно, сумлінно виконуєш свою роботу, а до тебе отаке відношення. Ще й камеру тоді включили і навіщось нас знімали. Це просто знущання якесь.
Додала декілька слів до сказаного і головний державний інспектор праці територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області. Жінка розповіла, що такі ситуації із новосанжарськими «Кулінічами» раніше виникали неодноразово, і в цій структурі ставлення до людей дійсно якесь незрозуміле. Два роки тому дві молоді дівчини надали свої трудові книжки якійсь компетентній особі вищевказаного магазину-кафе, принесли медичні книжки, підписали договори про матеріальну відповідальність. Були впевнені, що працюють абсолютно офіційно. Адже навіть табелі на них велися. Та коли дійшла справа до ревізії, то на дівчат «повісили» нестачу: одній до шести тисяч гривень, іншій — до дев’яти. Через два місяці знову нестача. Отак вони протрималися десь з півроку, працюючи, практично, абсолютно безкоштовно. І коли справа дійшла до звільнення за бажанням самих працівниць, то трудові книжки їм не віддали.
— Коли ми кинулися з перевіркою, то виявилося, що «Кулінічі» у нас не зареєстровані, перевіряти ми не маємо права і ці дівчата, в яких уже були записи про інші законні місця роботи, залишилися без трудових книжок. І тепер їм треба відновлювати трудові книжки, — розповіла державний інспектор праці.
На ці слова юрист «Кулінічів» відповіла, що зараз у них всі працюючі оформлені.
— Так ось же біля вас сидить жінка і говорить, що працює абсолютно без нічого. Як же ж ви тоді говорите, що вони у вас усі зареєстровані? — здивовано запитала один із членів комісії.
На це у присутніх представників «Кулінічів» не знайшлося відповіді. Вони продовжили просто сидіти мовчки і слухати мораль про те, що через таких, як їхній роботодавець, у держави немає чим платити пенсії. Адже працездатне населення отримує заробітну платню в конвертах. А керівник районного центру зайнятості Лариса Палько запропонувала присутнім подумати про те, щоб якимось чином допомогти Надії Вовк і Галині Савран узаконити ті місяці чи роки, які вони пропрацювали без належного оформлення у «Кулінічах», бо все ж фактично вони там працювали і виконували покладені на них обов’язки. У кінці діалогу з представниками магазину-кафе було вирішено зв’язатися з їхнім керівником задля вирішення проблеми. Та ні в менеджера, ні в юриста «Кулінічів» не знайшлося ні фірмового бланку, ні адреси та телефону їхнього безпосереднього керівника.
У розгляді наступного питання взяли участь сільський голова Соколової Балки Анатолій Кравець і член виконкому сільської ради. Вони коротко виклали суть справи: у селі Соколова Балка працює вісім магазинів, чотири з яких працюють нелегально. Причому, власник трьох вже 21 рік ніяк не виготовить документи на їх законне функціонування. І за цей же час не платить податків у державну казну. Чотири роки громада на чолі з сільським головою бореться з цим свавіллям, а просвітку нема ніякого, тільки пусті обіцянки та балачки вищого керівництва та інших компетентних органів. На цей час вже і законне рішення виконкому є про призупинення роботи цих магазинів до моменту виготовлення необхідних документів, але воно власниками не виконується. Серед прізвищ порушників, які озвучив перед комісією Анатолій Кравець та чиї магазини там стоять — персони Володимира Замули та Любові Курінної.
— Ну ми оце балакаєм, балакаєм, а потім знову балакаєм: і податкова, і міліція — усі, а результату нема. Що нам робити далі? Давайте виберем на список усіх тих порушників і їх усіх поштрафуєм. Хоч гроші до бюджету підуть.
Також, зі слів сільського голови, вже чотири роки до Соколової Балки ніяк не доїде державний інспектор із землевпорядкування Віталій Цісик, бо «боїться туди їхати, адже там сплошні порушення, збитки від яких налічують мільйони гривень.»
— Нашо він взагалі, той інспектор, як він нікуди не їздить? Хто його сюди прислав? Хай до нас їде разом із правоохоронними органами, а не штани протирає в кабінеті, — продовжив сільський голова.
Після тривалого розгляду та обговорення цього питання було вирішено взяти його на особистий контроль першого заступника голови райдержадміністрації, сформувати робочу групу та надіслати у відповідні органи необхідні дані і вказівки.
На цьому розгляд основних двох питань порядку денного був закінчений. Підбиваючи підсумки, члени комісії тривалий час обговорювали інші випадки незаконного працевлаштування та неоформлення трудової діяльності: функціонування різноманітних кафе, у яких згідно документів працює одна людина; таксистів; станцій техобслуговування; перукарень та навіть цілих агроформувань.
