Але це станеться лише в тому разі, коли Кобеляцька міська рада не дасть йому дозволу на будівництво пам’ятника Небесній сотні. Із таким своєрідним ультиматумом Дмитро Кулічковський виступив кілька днів тому.
Нагадаємо, що в лютому 2014-го року Дмитро Романович був одним із ініціаторів та учасників акції зі знесення бюста Леніна, котрий стояв у центрі Кобеляк. За кілька днів до того депутати міськради так і не зважились прийняти якесь рішення щодо долі пам’ятника вождю світового пролетаріату. І тоді долю Леніна вирішили стихійно. Група громадян, у тому числі і Дмитро Кулічковський, знесли бюст із постаменту, протягли його по вулиці Касьяна і розбили перед дверима районної ради. А через кілька хвилин жертвою борців із тоталітаризмом стала і Стела пам’яті героїв-комсомольців.
Ця акція викликала неоднозначну реакцію серед жителів Кобеляк. Дуже багато людей у соцмережах написали, що вважають повалення пам’ятників актом вандалізму. Безумовно, знайшлися й такі, хто підтримав ідею знесення символів радянського минулого.
Через деякий час Дмитро Кулічковський пообіцяв спорудити на місці, де колись височів Ленін, пам’ятник героям Небесної сотні. Після цього настало інформаційне затишшя.
І ось воно порушене. Ньюсмейкером вчергове став Дмитро Кулічковський. Він звернувся до виконкому депутатів міськради з проханням надати йому дозвіл на початок будівництва нового пам’ятника і каплички. Подав Дмитро Кулічковський і проект. Але йому ввічливо відмовили. Тоді Кулічковський через ЗМІ зробив таку заяву: «Якщо влада міста і депутати не дозволять мені збудувати капличку, я зобов’язуюсь повернути Леніна на місце. Нехай лише віддадуть камінь із постаменту. Бюст Леніна у мене є. Я його принесу прямо на сесію. Нехай депутати визначаються, хто їм ближчий, — Ленін чи Небесна сотня».
Прокоментувати заяву Дмитра Романовича ми попрохали секретаря Кобеляцької міськради Сергія Галушка. Сергій Станіславович підтвердив, що Кулічковський подавав відповідне звернення. І те, що йому відмовили.
Секретар міськради пояснив: «Дмитро Романович написав звернення. Його розглянули. На виконкомі Кулічковський подав проект. Судячи з креслення, він запропонував міськраді встановити в центрі Кобеляк звичайний поклінний хрест. Така пропозиція підтримки не знайшла та була одноголосно відхилена. Ми всі з повагою та шаною ставимося до людей, які загинули в Києві під час революційних подій. Але вважаємо, що хрести мають стояти на цвинтарях або на території культових споруд, тобто, церков. До речі, у місті є пам’ятник знак у вигляді хреста. Він ушановує жертв голодомору і знаходиться на території цвинтаря».
Щодо обіцянки Дмитра Кулічковського про повернення Леніна, Галушко пояснив: «Дмитро Романович має право на заяви. Але не буде священик із Марківки вирішувати: коли, де і що встановлювати в Кобеляках. Це — не його, а міськради компетенція».
Крім того, відповідаючи на одне із запитань, які задавав міській владі священик, секретар повідомив, що камінь із постаменту, на якому стояв бюст Леніна, знаходиться на зберіганні в міській сервісній службі. А от куди поділась чавунна плита із стели, чиновник пояснити не зміг. Лише сказав: «Камінь та інші залишки стели вивозили волонтери. Напевно, вони все це й утилізували». Зважаючи на заяву Кулічковського та реакцію міської влади, невдовзі ми можемо очікувати перформансу під назвою «Священик повертає депутатам Леніна».
