Щотижнева апаратна нарада у голови райдержадміністрації Володимира Паршевлюка розпочалася традиційно з інформації про стан техногенно-екологічної безпеки, надзвичайні події та ситуації, що виникли на території району.
Як виявилося, за минулий тиждень сталося чотири масштабні пожежі. Перша — у селі Козуби: загорілися луки, з яких вогонь перекинувся на сухий очерет. Потім з’явилася загроза займання кукурудзяного поля, що належить фермеру Михайлу Васюті, та спільними діями вдалося запобігти займанню. Після того, як помінявся вітер, з’явилася загроза розповсюдження вогню на приватні домогосподарства, та, знову ж таки, спільними діями пожежників, жителів села та Михайла Васюти вогонь вдалося зупинити. 11 вересня загорівся лісовий масив між селами Клюсівка і Руденківка. У процесі гасіння пожежі було задіяно чотири пожежні автомобілі та чотири трактори держлісгоспу, два пожежних автомобілі газонафтової компанії, два новосанжарські пожежні автомобілі та інша техніка.
— До такого призводить халатність людей, — зазначив Юрій Шило.
Третя пожежа сталася у селі Нехвороща. Там біля старого аеродрому випалювали суху траву. Під загрозою знищення опинилися людські городи та паї, та завдяки оперативності пожежників лиху вдалося запобігти. 13 вересня надійшло повідомлення від керівника держлісгоспу. Він прохав пожежників про допомогу у гасінні лісової підстилки, яка загорілася у селі Зачепилівка. Внаслідок оперативних дій працівників держлісгоспу, пожежників та сільського голови Михайла Заріцького, який зумів підняти та згуртувати односельчан, вогонь вдалося локалізувати і згодом зупинити повністю.
Далі Юрій Шило знову повернувся до великої пожежі в Клюсівському лісі та додатково розповів, що після того, як пожежу локалізували, їм знадобилися ще люди, аби вже лопатами та граблями позасипати невеликі осередки вогню. Райдержадміністрація залучила персонал районного військового комісаріату. Прибув Михайло Заріцький із односельчанами. Усі працювали що було сил.
— Клюсівського сільського голову просили приїхати, а той приїхав з одним чоловіком. Походили, походили, і я більше їх не бачив. Хоча пожежа та стосувалася більше Клюсівської сільської ради, ніж Зачепилівської, — зазначив Юрій Шило. Також розповів, що на ніч чергувати залишилися пожежні автомобілі лісництва, районної пожежної частини та інші. Кожні півгодини пожежники разом із лісниками прочісували територію і зранку було виявлено ще два осередки займання, які одразу загасили.
Далі слово надали керівнику держлісгоспу Василю Красюку, який розповів, що серйозністю цієї пожежі було те, що в деяких місцях вона була верховою (тобто, йшла по верхівках з дерева на дерево і «переступала» всі оранки), а в інших місцях навіть спостерігали так звану підземну пожежу, коли загоралося коріння дерев.
— Уже пішли нехороші чутки про лісівників, що це ми самі й підпалили те все. Це все абсурд, адже той молодняк, який згорів, ми ж самі й садили ось зовсім недавно. Уже сьогодні ми плануємо розпочати набір людей, аби ліквідувати наслідки пожежі і посадити новий молодняк. Хочемо прийняти десь 50-60 чоловік, будемо платити їм зарплатню і оформимо відповідно, аби вони допомагали, — додав Василь Федорович.
Далі перейшли до розгляду другого питання, а саме: наявність фактів злочинів та правопорушень за попередній тиждень, про які коротко розповів Ігор Кіденко. До райвідділку міліції надійшло 66 заяв та повідомлень різного характеру. Запитання правоохоронцю задав керівник районних зв’язківців Іван Бець. Воно стосувалося того, чи не фіксували ніде правоохоронці на фасадах будівель чи деінде, щоб якісь таблички зафарбовували чи щось в такому роді.
— Бо тут коричневою краскою у нас на будівлі зв’язку замалювали табличку, що стосується одного із лозунгів радянської доби, — додав Іван Бець. Ігор Миколайович відповів, що повідомлень та інформації такого характеру не надходило.
Далі досить тривалий час присутні слухали звіти Володимира Коби та Віталія Мазана, галущиногреблянського та малоперещепинського сільських голів.
До галущиногреблянського сільського голови були запитання стосовно перспективи школи у Мушиній Греблі, в якій навчається зараз десятеро дітей і працює два педагоги. Про ситуацію в Малій Перещепині говорили трохи більше.
— Ні для кого не секрет, що у вас там відбувається значна кількість злочинів. Як ви оцінюєте діяльність дільничного інспектора? — запитав голова райдержадміністрації Володимир Паршевлюк.
— Дільничний у нас один на декілька населених пунктів. Пересувається він пішки. Що ж там можна дуже розкрити? А по сільській раді зараз дійсно твориться непонятно що. Ми вже біля сільського клубу і з небайдужими людьми збиралися. Вирішили, що будемо організовувати патрулювання в нічний час. А потреба в ньому така, що наразі витягують у людей із сараїв цукор, бензопили та інше електро- та бензо- обладнання, навіть корів, — розповів Віталій Мазан.
Також цікавилися у сільського голови стосовно діяльності приватних підприємців із міста Слов’янськ, які вирішили перенести значну частину свого виробництва керамограніту та інших будівельних матеріалів у Малу Перещепину. Зі слів Віталія Володимировича, підприємство працює, але не на повну потужність, бо ще виготовляють документи на підстанцію, також подали прохання про виділення їм земельної ділянки для побудови котеджу, в якому б могли проживати працівники.
Найдовше ж слухали і обговорювали питання, що стосувалося організації роботи медичної галузі та забезпечення населення якісним медичним обслуговуванням. Крім загальної інформації, очільниця центральної районної лікарні Ольга Гиря розповіла, що зараз у закладі є сім вакантних посад: лікар-патологоанатом, ендокринолог, онколог, терапевт приймального відділення, фізіотерапевт, підлітковий лікар та психіатр. Розповіла також про ситуацію з щепленнями, потребу лікарні в різноманітній діагностичні апаратурі, біохімічному та гематологічному аналізаторові, за допомогою яких майже одномоментно можна було б зробити близько ста аналізів крові; новому рентгенапараті та стоматологічному обладнанні, яке є застарілим. Також тривалий час говорили про забезпечення молодих кадрів, які зараз є в лікарні, житлом. Адже це є чи не найголовнішою проблемою, через яку молоді спеціалісти не залишаються на селі, а перебираються в місто.
Далі попросила слова Зінаїда Кулєшова:
— Хочу звернути увагу нашого керівництва на те, що, здавши будинок, селищна рада жодного разу не підняла питання, що нам треба надати житло комусь із лікарів. У нас є закриті квартири, хтозна кому вони надані. Цим питанням обов’язково потрібно зайнятися. У нас селищний голова розглядав питання про надання житла. Тепер воно надане тим, хто його не потребує взагалі. І тепер воно здається, продається та перепродається. Це ж позорище. У нас є реальна можливість вирішити ситуацію з житлом для молодих спеціалістів хоча б на дві квартири. А людей так мало йде з району в медицину вчитися тому, що навчання дуже дороге і одиниці сімей тут у нас таких, які зможуть його витягнути. Я думаю, треба звертатись до агрофірм, щоб ті взялися оплатити хоча б частку навчання майбутніх лікарів.
Свої нарікання на роботу Центру первинної медико-санітарної допомоги висловила Оксана Пазюк, яка розповіла про випадок, коли потрапила в заклад з високим тиском, а там не знайшлося працівника, який би його виміряв. За її словами, її «ганяли» з поверха на поверх, а крайнього так і не знайшлося.
Під кінець слово знову взяла Зінаїда Кулєшова, яка звернулася до голови райдержадміністрації Володимира Паршевлюка:
— У вас питання по комунгоспу було заслухане. Я підозрюю, що ви може й галочку навпроти нього поставили, що вже розглянули, та я вважаю, що не розглянули. А справа в тому, що вчора третина Нових Санжар була без води. Я вас дуже прошу на наступний понеділок запросити сюди керівника комунгоспу Інну Кобу разом із Рекою, аби ми заслухали це питання. Іде осінь, і це питання є дуже серйозним.
Своє обурення стосовно мало не щоденного зростання цін висловив Євгеній Гладун. На цьому нараду було закінчено.
