Минулого тижня у кабінеті голови райдержадміністрації Володимира Паршевлюка зібралася ініціативна група з числа місцевих приватних підприємців, аби обговорити питання розміщення у їхніх магазинах скриньок для збору коштів на допомогу бійцям АТО.
Після короткого обговорення та опрацювання висунутих пропозицій стосовно самих скриньок, їх надійного опломбування, розміщення біля кас та щотижневого виймання пожертвувань було прийняте рішення розмістити їх не тільки у магазинах Нових Санжар, а й у деяких селах району, з яких багато хлопців беруть участь в АТО. Адже їхні односельці, як ніхто інший, знають ціну допомозі захисникам.
Коли завершили розгляд першого питання, перейшли до обговорення другого і останнього, що стосувалося російських товарів на полицях магазинів селища. Оскільки маркувати російські товари відповідним чином чи відводити для них окремі полиці або навіть відділи є дуже клопіткою справою, то зійшлися на думці, що краще просто не закуповувати російські товари, а замінювати їх українськими або іншими аналогами.
Хоча стосовно такого рішення можна сперечатися: з одного боку, купуючи товари російського походження, ми дійсно спонсуємо сторону, яка на нас напала. А з іншого, якщо ці товари вже на полицях українських магазинів, значить, більше всього, гроші росіянам підприємцями вже заплачені. Та й питання якості тут стоїть не на останньому місці. Під час одного з інтерв’ю чоловік нам розповів, як нещодавно хотів купити якісні ножиці по металу. Коли звернувся до одного із новосанжарських магазинів, йому сказали, що якісних ножиць уже нема і в закупці не буде, бо ті, які були, російського походження. Усе інше, що є, — практично неякісне китайське.
Тому районні підприємці все ж вирішили по можливості переходити на закупівлю українських товарів чи їх зарубіжних аналогів.
