Ось і почалося. В Україні у розпалі чергові позачергові вибори до Верховної Ради. А це означає, що до нас знову прийдуть і приїдуть дядьки в гарних костюмах, на «крутих» машинах і знову обіцятимуть. Напевно, про «покращення життя вже сьогодні» і «почую кожного» уже не говоритимуть. Не актуально і не модно. У тренді — мир і децентралізація. Усі вже взяли собі у списки військових та комбатів добровольчих батальйонів, одягли вишиванки і вивчили слова Державного Гімну. Це так, для людей і гарної телевізійної картинки.
Насправді ж, більшість кандидатів у депутати, особливо мажоритарщики, як і раніше, будуть тупо купляти голоси виборців. А можливо, й ще тупіше, аніж раніше. Тому що ідеології немає, програми немає, а гроші є. І їх потрібно зберегти, а ще краще — примножити, отримавши заповітний депутатський мандат.
Чомусь про позбавлення себе, коханих, депутатської недоторканості, про декларацію своїх та всіх родичів видатків народні обранці різко забули. Саме тому всі оці новоявлені претенденти, їх промови та обіцянки, м'яко кажучи, ентузіазму не викликають.
І, якщо відверто, радити за кого із них віддати свій голос, як відрізнити брехуна від того, хто справді йде у парламент із бажанням писати чіткі, зрозумілі закони, такі, що відповідають вимогам та викликам часу, дуже важко. Якщо ж узагалі можливо. Безумовно, було б краще, аби «мажоритарку» відмінили повністю. Але цього не сталося. І ми знову будемо вгадувати, діставати кота з мішка.
Напевно, не потрібно вже голосувати за «старих», за тих, хто працював в українському парламенті. Чому? Та тому, що ефективність їхньої роботи ми вже побачили. Їх коефіцієнти корисної дії стрімко наближаються до нульової позначки. А раз так, то скажемо їм: «До побачення». А ще краще — прощавайте. Можливо, тоді оці, нові, второпають, що завтра їм скажуть теж саме. Тим більше, що шанси чергового позачергового розпуску парламенту дуже великі.
Напевно, не потрібно голосувати й за тих, хто — за збройну війну до переможного кінця. Адже шансів на той переможний кінець практично немає. А десятки тисяч людей можуть загинути. «Воякам» же хочеться нагадати, що Берлінський мур упав не під тиском танків чи гармат.
А взагалі, шанси стати ефективним законодавчим органом влади у новообраного парламенту є. Чи скористаються ним наші обранці, побачимо вже до нового року. Якщо скористаються, то пропрацюють усі п'ять років. Ні, то сміттєвих контейнерів для них вистачить. До речі, частіше потрібно кандидатам про це нагадувати.
