Поряд із здорожчанням курсу валют цей же процес невпинно відбувається із основними продуктами харчування.
У кінці минулого тижня різко піднялася ціна на український делікатес — сало. Як пояснили нам власники м’ясних магазинів, цей процес пов’язаний із ростом паливно-мастильних матеріалів, які витрачаються на поїздки.
— Приміром, до цієї весни ви могли продати порося і обміняти гривні на долари по курсу 8-ім до 1-го, — говорить продавець. — А тепер наскільки він виріс? Зараз усе подорожчало, а ціна на м’ясо і сало залишилась такою ж. У Дніпропетровську сало з вересня по п’ятдесят гривень продають. У нас такої ціни не буде. Черевина так коштує. А сало можна купити від 20 до 35 гривень, у залежності від його товщини. Я думаю, що воно не подорожчає більше. Ми ж у сільській місцевості живемо. Хоча у цьому є позитивні моменти для людей, які займаються відгодівлею свиней. Ціна на купівлю тварин живою вагою збільшилась до 22 гривень.
На міському базарі ситуація з цінами фактично не відрізняється від магазинних. Лише найтовще сало коштує 40 гривень.
Самі відгодівельники дотримуються іншої думки. Двоє чоловіків, які постійно тримають тварин для продажу, так коментують здорожчання:
— Закупники тільки плачуть, що їм не вигодно торгувати свининою. А тільки в одному «ЕХО» тридцять об’яв про купівлю цих тварин. Так кобеляцькі жмуться і по 22 гривні купляти. А коли в село заїдуть харків’яни, то ті готові і 23 платити. Я не можу зрозуміти, як це так, що все дорожчає, а свині на місці. Із чого ж тоді ті ковбаси роблять, що вони так у ціні піднялися. А базарник на свині тисячу зверху легенько заробляє. Біля них попробуй ще втовпитися поторгувати.
Їх підтримує третій співрозмовник:
— Городські закупники кажуть, що перед школою люди поздавали багато худоби і тепер їм трудно десь її купити. Та ще й усі сердяться на таку смішну ціну. Як це понімати, що м’ясо на базарі продають по шістдесят, а купити хочуть свиню живою вагою по 18. І де тут справедливість? Хай хтось попробує протягатися з нею год. За цей час свиня тонну зерна з’їсть. А кабаки, буряки. Наш труд ніхто не враховує. Якщо ціна на зернові підніметься, то ми тоже по 22 гривні не здаватимемо свиней.
Ситуація із зерновими на базарі поки що залишається незмінною. Хоча місцеві підприємці порадили звернутися до великих зернозаготовачів, так як ходять чутки про подорожчання соняшника і кукурудзи. Цю інформацію останні не підтвердили. Хоча прокоментували, що кукурудзу реалізують по 1550 гривень за тонну, а соняшник тільки закуповують. Тож, можливо, теперішня ціна на олію, яку на базарі продають по 14 за літр, у подальшому може зрости.
Поряд із можливим подорожчанням зернових виникає питання про ціну на борошно. У різних магазинах вона коливається від 230 до 259 гривень за 50-кілограмовий мішок. На базарі за борошно просять 265 гривень. Та жоден із продавців не дає гарантії стабільної ціни. І це при тому, що, згідно телевізійних заяв Уряду, урожаю ранніх зернових у повному обсязі вистачить для потреб населення.
Також не слід забувати і про цукор. Доки тривають роботи зі збору буряку, його ціна навіть трішки знизилась. На базарі цукор реалізують по 480 гривень за мішок, а у великих магазинах — на 10 гривень дешевше. Та всі в один голос заявляють, що така ціна є не остаточною. І надалі вона буде зростати. Напевно, цукрові заводи хвилюються, що цьогорічний урожай не вдасться вмістити в складах і тому швиденько скинули ціну на минулорічний та позаминулорічний.
Крім того, другий хліб українців, картоплю, на базарі і в магазинах реалізують по 2 гривні 50 копійок за кілограм. Чернігівські продавці розповідають, що цей овоч у їхній області коштує 1 гривню 70 копійок. Така ж ціна на картоплю в сусідній Сумщині. І вони запевняють, що цьогорічним урожаєм можуть забезпечити не тільки Кобеляцький район, а й усю країну. Був би лише в українців добрий апетит.
