Останній робочий день тижня у райцентрі у своїй другій половині відзначився неабиякою активністю численної кількості людей, які зібралися під усними і мальованими гаслами «Люстрація».
Близько 14:00 у центрі селища біля «Напоїв» то тут то там почали збиратися невеличкими групами активісти. Згодом їхня чисельність збільшилася в рази через прибулу зі сторони бібліотеки велику колону людей, на чолі якої був екс-голова Новосанжарської райдержадміністрації Володимир Паршевлюк, який потім через рупор проголошував промови та давав настанови учасникам руху. Розпочали із звичного «Слава Україні!» Далі люстраційна процесія зупинилася біля будівлі районної прокуратури. До речі, у минулих номерах тижневика ми вже писали про «походи» незадоволених людей до районного прокурора Артема Бугайця з вимогами залишити посаду. Це був черговий і, можливо, фінальний візит серйозно налаштованої громади.
— У цій будівлі має розміщуватися прокурор Новосанжарського району, людина, яка гарантує дотримання законності на території цієї адміністративної одиниці. Прокурор району Бугаєць Артем Вікторович – то є людина, яку призначив іще тоді Генеральний прокурор Пшонка, який дуже любив свої власні портрети і все золоте. Я не думаю, що така людина у новій Україні має право займати місце прокурора, тим більше, що прийнятий закон «Про люстрацію» чітко каже, що подібні прокурори повинні написати заяви і піти з займаної посади. Два тижні назад громада вже зайшла і поспілкувалася із цим шанованим чоловіком. Він сказав їм, як той Карлсон, що більше не повернеться. Зараз я пропоную, щоб активна частина громади зайшла і знову поспілкувалася з прокурором, — сказав у рупор Володимир Паршевлюк.
Далі громада зайшла у приміщення прокуратури, причому з обох її входів, аби унеможливити втечу відповідних осіб. Артема Бугайця на робочому місці не виявилося, бо, як повідомили людям, він ще знаходиться на лікарняному. «Віддуватися» за свого керівника прийшлося Сергію Дашівському, який був присутній на своєму робочому місці.
— Ви йому передайте, шо хай не ховається і взагалі сюди не приходить. Бо ми вже з пустими руками сюди не прийдемо, а прикотимо бочку, засунемо його туди і часа два будемо по ній гамселити скільки сили є, — вигукнув хтось із натовпу. Також додатково люди заглянули до кабінету прокурора району і перевірили всі шафи в його приймальні, чи бува він там не заховався.
– Та він високий і здоровий, він туди не влізе, – вигукнула сміючись якась жіночка.
Через декілька хвилин після того, як люди зайшли до прокуратури, туди ж приїхали кілька співробітників міліції. Один із них зайшов до приймальні прокурора і, побачивши, скільки там народу, сказав:
— Нічого собі, скільки вас тут!
Міліціянти особливо нічого в цій ситуації, як і декілька тижнів тому, вдіяти не змогли, і тому спостерігали за натовпом осторонь.
— До нас дійшла інформація, що хоч Артем Бугаєць і на лікарняному, та сьогодні його бачили тут, на роботі. Зараз же ми його не застали. Можливо, єдино правильним висновком тут може стати наступний: якщо прокурор під час лікарняного з’являється на роботі, то, можливо, він просто прийшов забрати з робочого місця свої особисті речі, і більше ми його тут не побачимо, — підсумував Володимир Паршевлюк.
Далі громада вирушила до адміністративного будинку, бо, як знову почулося в рупор, там залишилися працювати люди, які ще зимою активно протистояли Революції Гідності та сприяли Антимайданам. Через декілька хвилин громада організовано піднялася сходами на другий поверх, та пред’являти свої претензії та плакати з надписами «Люстрація» тому, до кого прийшов люд, було нікому: кабінет начальника відділу організаційно-кадрової роботи апарату райдержадміністрації Валерія Ковальова був зачинений. Ніхто зі співробітників адмінапарату не міг відповісти на запитання активістів, де той знаходиться і чому його немає на робочому місці в робочий час.
— Ти ба, як тільки ми приходимо, вони всі одразу ж то хворіють, то кудись раптово зникають, — зазначив хтось із присутніх.
Коли громада вийшла на вулицю, хтось крикнув, що Валерій Ковальов звідкілясь таки з’явився в Адміністрації. Люди знову пішли на другий поверх. Чоловіка знайшли в кабінеті виконуючого обов’язки голови райдержадміністрації Романа Павліченка, до якого, можливо, за підтримкою і порадою, чи з інших причин, пішов Валерій Володимирович.
— Оце він організовував і людей на Антимайдани, і ще багато чого при колишніх, — почали шуміти люди.
— Я нічого такого не робив. А якщо ви так стверджуєте, то покажіть докази. А то я ще в суд подам на вас, — почав захищатися Валерій Ковальов.
— Та подавай куди хочеш! Ми знаємо, які в нас суди. Можеш не хвилюватися, ми ще й до суду сходимо і там лад наведемо. А ти працював при колишніх і при Януковичу, так що маєш бути люстрований, — ще більше почав шуміти натовп.
Результатом всього вищеописаного стало те, що після слів Валерія Ковальова про те, що він «за посаду не держиться», останній мовчки написав заяву на звільнення.
Задоволений натовп вчергове спустився на вулицю, де вирішив іти до райвідділку міліції, аби поспілкуватися з не так давно призначеним новим очільником силової структури. Громада нещодавно дала йому деякий час на вирішення питань, по яких є численні скарги громадян та пряме вказання на правопорушника.
На порозі райвідділку міліції активістів особисто зустрів керівник структури Сергій Пархоменко.
— Хоч один відноситься до людей з повагою, — сказав хтось із натовпу.
Після розмови про серйозне і нагадування очільнику райвідділку міліції про те, що часу на законне вирішення конфліктних справ, про які вже сто разів заявляла громада, у нього залишилося не більше і не менше, як два тижні, громада, пообіцявши «скору зустріч», почала розсіюватися.
P. S. Вирішивши, що «шороху навели» на сьогодні вже достатньо, громада розійшлася. Та перед тим запланувала ще багато візитів до інших осіб, які, на їх думку, підлягають люстрації.
