Заключний матч сезону 2014-го року місцева команда зіграла уже у традиційному товариському поєдинку з «Дніпром –75». Зустріч видалася видовищною, змістовною та з великою кількістю забитих м’ячів.
У неділю 26‑го жовтня, у день парламентських виборів, футболісти «Колоса» не тільки голосували, а ще й випробували свої сили з більш досвідченими суперниками. Уже набуває статусу «традиційного» футбольний поєдинок між дніпропетровським «Дніпром-75» і кобеляцьким «Колосом».
У літнє міжсезоння перша зустріч між командами закінчилася з доволі великою перемогою «колосян» — 4:1. Цього разу дніпропетровці могли пропустити ще більше м'ячів. Та під кінець матчу зібралися і здійснили неймовірний «камбек».
«Камбек» — ситуація у спорті, коли команда, яка програє в рахунку, несподівано відігрується. Увесь світ назавжди запам’ятав дивовижний «камбек» від «Ліверпуля» у фіналі Ліги Чемпіонів сезону 2004–2005 років із «Міланом».
Цей матч і подвиг «Ліверпуля» увійшов у історію як один із найвидовищніших і найдраматичніших фінальних ендшпілів. Тоді англійці відіграли три гола за п’ятнадцять хвилин другого тайму.
Деяка аналогія того матчу була і в нашій товариській зустрічі. Захопивши з перших хвилин контроль у грі, кобелячани повністю заволоділи перевагою на полі. Уже на перших хвилинах красивий гол забив Роман Солошенко.
Роман у цьому моменті діяв у стилі Коноплянки. Змістившись із лівого флангу в центр, він пробив точно з 25‑ти метрів під перекладину. Після цього господарі не збавили обертів, а, навпаки, продовжували їх нарощувати. Декілька разів Олег Галаган виходив «на побачення» з голкіпером суперників. І з другої спроби все ж зумів обіграти його, збільшивши при цьому рахунок до двох голів.
Дніпропетровці, у свою чергу, у першому таймі не створили небезпечних моментів біля воріт Ігоря Онищенка. У захисних редутах відмінно діяла зв'язка Смірнов-Волочай. У деяких моментах арбітр зустрічі пробачав дніпропетровцям їхні порушення, щоб рахунок уже в першому таймі не став непристойним. Наприклад, під кінець першого тайму гості, захищаючи ворота, порушили правила по відношенні до гравця «Колоса» у своєму штрафному майданчику. Усі бачили, що за такі дії слід призначати пенальті. Та коли арбітр дав команду продовжувати, то ніхто не сперечався з його рішенням. Кожен розумів, що у товариському матчі результат — не головне.
У другому таймі гості, змінивши стратегію дій, почали грати по-новому. Вони вдалися до пресингу «колосян» на їхній половині поля. Натомість «Колос», зробивши багато замін, у деяких випадках почав діяти неузгоджено. Дніпропетровці взялися по-справжньому тероризувати ворота Ігоря Онищенка. На 58‑й хвилині гості заробили пенальті. Та Ігор — один із небагатьох голкіперів, які вміють не пропускати на 11‑метрових. Як йому це вдається? Можливо, це — майстерність, можливо, фортуна усміхається, можливо, як висловились самі дніпропетровські футболісти, він чаклує. Але факт у тому, що в п'яти різних матчах жодному футболісту не вдалося забити Ігорю з одинадцятиметрової позначки. Цього разу майстерність дніпропетровського нападника його теж підвела в ударі з 11‑ти метрів.
Після невдалих спроб гостей, третім голом відзначився «Колос». Роман Солошенко, накрутивши кількох захисників, вийшов віч-на-віч з голкіпером і віддав передачу на Максима Пищиту. Максиму залишилось тільки влучити у порожні ворота. Із чим він і справився, зробивши рахунок 3:0.
Потім настав час для «камбеку». Не погоджуючись із таким перебігом подій, дніпропетровці викладалися повністю, не шкодуючи себе. І все ж таки, не без допомоги помилок захисників, зуміли відіграти три голи під самий кінець матчу.
Як підсумок, у товариській зустрічі була зафіксована нічия, 3:3.
Після фінального свистка гравці обох команд потиснули руки і разом відправились святкувати закриття сезону.
Тепер на «колосян» чекає зимова перерва. Хлопці підтримуватимуть форму, змагаючись у чемпіонаті з міні-футболу. А «великий» футбол ми побачимо вже навесні.
