У четвер відбулась чергова зустріч ради ветеранів. На ній говорили про послуги зв’язку, подорожчання ліків та недобросовісне лікування.
Цього разу до ветеранів завітали начальник станційно-лінійної дільниці № 3 Кременчуцького комплексного центру телекомунікацій Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» Микола Хлистун та лікар-хірург Кобеляцької ЦРЛ Олег Голтвянський.
Микола Хлистун узяв слово першим. Він розповів, що структуру, яку він вже майже рік очолює, перейменували. Раніше вона носила назву Кобеляцький цех телекомунікаційних послуг № 8. Далі він повідомив, що це підприємство надає широкий спектр послуг: телефонного зв’язку, проводового радіомовлення, інтернету й телеграфу. Проте, за його словами, є така перспектива, що телеграф невдовзі можуть закрити. Ще Микола Хлистун повідомив про нову послугу, яку надає підприємство. Це — інтерактивне телебачення. Хоча у людей, які ним користуються, має бути проведений стаціонарний телефон та інтернет.
Далі Микола Хлистун підняв тему все більш частої відмови громадян від стаціонарних телефонів та радіо. За його словами, у інших країнах із приходом більш нових та сучасних технологій цей процес почав стрімко відбуватися ще років п’ять-сім тому. А в Україні — лише зараз. До слова, на сьогоднішній день у районі лише 6700 абонентів користуються стаціонарними телефонами. А радіоточок залишилося лише 1300. І додав, що наразі абонентська плата за телефон дещо зросла. Вона становить 39 гривень 91 копійку. А плата за радіо складає 12 гривень на місяць.
Присутні поцікавились, як у часи, коли радіоточок у районі така мізерна кількість, більша частина населення зможе бути поінформована в разі якоїсь надзвичайної ситуації.
— У місті — шість систем оповіщення, плюс ще одна знаходиться у Підгорі,— каже Микола Хлистун. — Цієї кількості достатньо, щоб усе міське населення їх почуло. Минулого тижня ми вмикали сирени і проводили навчання. Сам звук сирени, до речі, означає: «Увага всім!». Після того, як ви її почули, потрібно ввімкнути будь-які наявні засоби зв’язку: радіо чи телебачення. У селах ми пробували ставити радіодинаміки «колокола». Та це нововведення не прижилося. Люди самі обривали проводи. Адже багатьом заважало, що радіодинаміки гучно працюють до глибокої ночі.
Наступним узяв слово Олег Голтвянський. Він підняв тему подорожчання ліків та недобросовісного лікування. Лікар провів аналіз цін на медикаменти. За його словами, рік тому звичайний «Аналгін» коштував 5 гривень. А зараз — усі 20. П’ятиметрова марля вартувала 5 гривень, а зараз — 21.
— Це лише два приклади. Та ви бачите, що багато медикаментів подорожчали навіть не в два рази, а аж в чотири, — каже лікар. — Зараз з’явилось дуже багато медикаментів та їх аналогів. Не ведіться на красиву рекламу. Бо не завжди красива обгортка або розкручений бренд буде дієвішим за традиційні препарати, до яких ми усі звикли.
Також лікар підняв тему відкриття різноманітних діагностичних центрів та недобросовісного лікування в них.
— Зараз відкрилось безліч приватних лікувальних центрів: і краси та здоров’я, і якісь європейські, — продовжує хірург. — Та не варто сподіватись, коли ви туди звернетесь, то вам нададуть якісну кваліфіковану медичну допомогу. Такі центри розраховані лише на те, щоб отримати від вас побільше грошей.
Тому, за словами Олега Голтвянського, найкраще — це вертикаль медичної допомоги: амбулаторія, районна лікарня, обласна і так далі. Принаймні, у цих закладах лікарі несуть відповідальність за життя та здоров’я пацієнта.
Ще він наголосив, що згідно Конституції, медична допомога в державних медичних закладах має надаватися безкоштовно.
— Будьте певні, у невідкладних випадках увесь необхідний запас медикаментів для оперування у Кобеляцькій районній лікарні поки що є, — каже хірург. — Тому не думайте, що без грошей вас не прооперують. І ургентну, тобто екстрену операцію, вам зроблять безкоштовно.
Присутні поцікавились, у яку суму обійдеться хворому планова операція у ЦРЛ.
— Сама операція, наголошую, — безкоштовна. Лікарю за роботу платить держава, — продовжує він. — Єдине, хворий може купити медикаменти, необхідні для операції. Для оперування гострого апендициту, як приклад, пацієнт придбає ліків орієнтовно на 150 гривень. А для оперування грижі — на 150–200.
